Blu42 Media

Частина 13

сторінка 218/285

') Князь Влад правив згідно з хроніками в Magazinia istoricu peiitru Dacia, t. I. 90-103, і ​​том. IV. 234. (Про цінність цих хронік звертайтеся до уваги Реслера в його Roniiin. Studien, стор. 2(i4-'269 sqq.) з 1427-1445 рр.; згідно з Engel, op. c. IV. 1. 167 лише з 1431 р. - 144.5, а згідно з Sincai, Cronica Roniinilor. I?I 1852, також з 1431 по 1445 рік.

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

²) [Яко] Олмашу и Фогарашу херцег [[Як] Олмашу і Фогарашу = herceg (Див. Daničić, Rječnik III. 412 [Даничич, Словник III. 412]) свідчить, що південні слов'яни одержали це слово не безпосередньо від німців, а опосередковано від мадярів.

Б-крпі^yKki, Acc. pi., безсумнівно відповідає lu"awidł oi,TpkCKki і створено таким чином, що склад oy був замінений за звичайним звичаєм у сербів і русинів (див. примітку Шафаржика. Serb. Lesekórner, p. 18., або Daniczyca, в його Hvalov rukopis, Starine III. 39. etc.) на bt*, і суфікс.кЦКТк за м\к-^.

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

вона пропущена у виданні Хаздеуа (.\rchiva istorica 1. c.), оскільки це дуже поширена формула (formula ordinaria) у румунській дипломатії. І власне, ця формула, яку зазвичай називають зачаруванням (saKAHHaHHie PocncAi^^TKO-AłH), а також вступна і заключна формули були майже кольором грамот із часів князя Мирчі та Влада. Навіть у пізніші часи, напр. в документах, виданих Владом Владовичем (в Archiva istorica Hażdeua, том I. сторінка 5). і в документах, що походять з з XVI і XVII століття, з епохи правління князів Влада Радуловича, Радула Міхневича, Олександра Ілляшевича, Матвія та Щербана (у Венеліна op. c. [зазнач. праця] на стор. 159, 278, 294, 301, 328), ми зустрічаємо ці формули як постійний звичай письма в Мултанах. Натомість у документах, писаних у Молдові, ці формули з'являлися лише як виняток. Дотепер відомий мені, наприклад, тільки один документ з 1584 року (у Венеліна стор. 216—218), у якому молдавський господар Петро, підтверджуючи Хонівському монастирю володіння озером Оріховим, висловлюється таким чином: И по нашем животе, кто будет господарь от детей наших, или от нашего племени, или пакь кто кого воля божия господарем быти нашей земли молдавской, тогь бы не порушил святый манастирь, але абы си дали и крепили святая [І після нашого життя, хто буде господарем з дітей наших, або з нашого племені, або ж кого воля Божа обере господарем бути нашої землі молдавської, той би не порушив святий монастир, але щоб се дали і кріпили святая]

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]