Частина 9

Оскільки апеляція від священних канонів і прославлених отців полягає не в cassoni, а для полегшення всіх тих, хто був надмірно, несправедливо та настирливо пригноблений, щоб ті, хто пригноблений або обтяжений таким чином, як згадано, могли бути звільнені за допомогою того самого апеляції та належним чином відновлені до завершення справедливості; і від імені представника видатних і відомих панів, призначених проконсулами Петром Ліннаром, Станіславом Клопаром, Миколою Зароговським та іншими з усіх консулів, президентств і давніх і тоційних громад громадян і мешканців або передмість міста Львова, з духом і наміром закликати і провокувати, в серйозній скарзі і з жалем він пропонує, говорить: стверджує, закликає та пропонує. стверджуючи зі сльозами, тому що, хоча це достатньо і чітко передбачено канонічним правом: жодна людина не повинна бути попереджена або вимагана на прохання будь-якого позивача, окрім шуму та форми судового розгляду за гроші або речі, засуджені в судовому порядку та присуджені компетентним суддею з обох сторін, схваленими сторонами тут і там, тим не менш, найбільш спокутований у Христі, батько і пан, Господь Іван, благодаттю Божою, Архієпископ Леополі, не звертаючи уваги на передумови канону та санкцій, відомо, що, керуючись духом, як це передбачається, очолюваний певним докором, певний процес, якщо це заслуговує на назву, спостереження з вироком відлучення без попередньо визначеного терміну, незвичайного та забороненого законом проти тих самих лордів-консулів і всієї громади, згаданої вище, на підставі його батьківства під його керівництвом. титул і печать, він постановив порядок своєї канцелярії, і той самий процес, спостерігаючи проти тих самих панів-консулів і вищезгаданої громади Леополіса разом і окремо, він наказав і наказав якомусь панові Георгію, вікарному префекту Львівської митрополії, стратити і попередити те саме під певними церковними покараннями.