Частина 3

Видавець додав у перемишльському часописі до цього документа деякі досить цікаві пояснення, не подаючи, однак, джерела, з якого він їх почерпнув. З огляду на рідкість цього часопису подаємо їх також тут. «За часів (єпископа Еріка), — каже видавець, — кордони перемишльської та львівської дієцезій не були належним чином розмежовані. Звідси взаємні скарги обох пастирів один на одного в Римі. У 1388 р. перемишльські домініканці звернулися до львівського архієпископа з проханням про консекрацію свого костелу. Архієпископ приїхав, консекрував костел. Звідси процес між єпископом і домініканцями, який закінчився декретом делегованих суддів, двох краківських каноніків, щоб домініканці перепросили єпископа, а єпископ за цю провину не позбавляв їх своєї ласки. Звідси видно, що Генріх, єпископ перемишльський, мусив померти не 1387 р., а близько кінця 1388 р. або пізніше». Цей останній здогад є цілком слушним, адже єпископ Ерік жив ще наприкінці 1390 р., див. A. U. Z. III. № 51 і 52.