Казимика, з ласки Божої, короля польського, великої кліки Литви, Русі Пруссії Донініна та Лієра та ін., тенором присутності ми означаємо, що їм доцільно об’єднатися. Таким чином, враховуючи працю, працю та втому громадян Леополія, які вони старанно та старанно витрачали на структуру міста та на міські рови, Йолент дуже хотів відплатити їм милістю нашої милості та завершити розпочату роботу. З дати закінчення терміну дії листів колишньої свободи ми звільняємо їх від усіх і будь-яких внесків, данини та зборів нащадків хвалебних, якими б іменами вони не називалися, від дати вручення, як правило, до шести років, що йдуть безпосередньо одне за одним, і ми звільняємо дітей люб’язно та щедро на користь вручення в середині. Тому ми зобов’язуємося і наказуємо вам усім виконавцям на даний час і тим, хто присутні, щоб ви негайно зберігали таку саму свободу для наших згаданих громадян, не вимагаючи від них жодних поборів. На посвідчення чого наша печатка прикріплена до цього документа. Дано на Люблінській конференції в день свята після свята Єлентина тисяча чотириста вісімдесятого року Господнього.
Crzeslaus Cancellarius subscripsit.
Доповідь вельмишановного Креслая де Курозванкі Декауї з Гнєзненсіса, скарбника Королівства Польського.
Оригінал пергаменту в архіві м. Львова немає. 258. На смузі пергаменту висить більша королівська печатка, витиснута на червоному воску. Під документом з правого боку є напис Rła {Eegistrata).
LXXVII.
На сеймі в Любліні 18 лютого 1484р
Казимир Ягеллончик наказує своїм підданим не арештовувати і не забирати волів, яких гнуть купці з руських і волоських земель під приводом того, що ці воли вкрадені.