з АРХІВУ МІСТА ЛЬВОВА ПІДГОТУВАЛА
ЕМІЛЬ КАЛУЖНЯЦЬКИЙ.
Виконуючи бажання проф. Liske і викликані cbcciij; розповсюдження менш доступних наукових матеріалів, я був змушений підготувати для 7-го тому Міські та Земельні Акти куратора, що походять від господарів Молдавської та Мултанської земель, а нині знаходяться в архіві міста Львова, для якого колись видано.
Ці документи вже неодноразово привертали увагу наукового світу. Це зробив насамперед Діонізій Зубжицький у «Літописі міста Львова» і, усвідомлюючи їхню важливість, навіть подав із них обширні уривки. Приклад Зубжицького наслідував потім Б. П. Гаждеу (румунською: Hasdeu) -), який, як чудовий знавець справ, важливих для румунської історії, особисто приїхав до Львова шукати ці документи і, скопіювавши їх, надрукував у збірці під назвою: Archiva istorica a RonianieT etc, CoUectiune critica de documente assupra trecutuluT, Bucuresci, 18G5. Але видання Хаждеу, хоч і охоплює майже всі важливіші документи ^), про які ми зараз говоримо, і цілком відповідає вимогам критики і точності
') Хроніка міста Львова (Львів 1844) С. 7.5—76, 97, 101, 109, 113, 11.5.
^) Про ці документи згадує також моравський історіограф, о. Беда Дудік, в «Архівах Королівства Галичини і Володимирії» (Die Archive im Königr. Galizien u. Lodom., aus dem XXXIX B. des Archives f. österr. Geschichtsquellen besonders abgedruckt. Wien 1867 [Архіви в Королівстві Галичини і Володимирії, окремий відбиток з XXXIX т. Архіву австрійських історичних джерел. Відень 1867]), на стор. 132—133, і доцент Одеського університету А. Кочубинський у звіті про свої заняття на ниві слов'янської діалектології (Отчетъ о занятіяхъ слав. нарѣчіями, изъ XVIII т. Записокъ имп. Новоросс. университета, Одесса, 1876 [Звіт про заняття слов. наріччями, з XVIII т. Записок імп. Новорос. університету, Одеса, 1876]), на стор. 22—23. Переглянувши, однак, ці відомості, я переконався, що о. Б. Дудік не мав, власне, належного уявлення про речі, про які писав (не вмів навіть відрізнити мультянських князів від молдавських і називає, напр., також князя Влада молдавським господарем, а князя Мірчу щоправда мультянським князем «Mircza Fürst multanski» [Мірча князь мультянський], але печатку його молдавською!!), а п. А. Кочубинський, не отримавши доступу до архіву міста Львова, обмежився лише занотуванням того, що натрапив у витягах Зубрицького, а відповідно в пам'ятках дипломатичної та судової руської мови, виданих Головацьким. Мої власні вказівки про ці та багато інших молдавських документів, що знаходяться у Львові, див. в Огляді слов'яно-руських пам'яток мови і літератури (Обзоръ славянорусскихъ памятниковъ, языка и письма, наход. въ арх. и библ. львовскихъ, Е. И. Калужняцкого, Кіевъ, 1877 [Огляд слов'яноруських пам'яток, мови і письма, що знаход. в арх. і бібл. львівських, О. І. Калужняцького, Київ, 1877]), на стор. 63, 64 і 108.