— Останній серед козацьких ватажків, вірних Польщі перед її остаточним поділом — Відзначається серед козаків — Приходить із запізненням до Барської конфедерації — Його смертельна ненависть до росіян — Вихований виключною перевагою свого характеру та своїх військових талантів до командування невеликим корпусом, що складається з польської шляхти та польських вибраних козаків — Виконує надзвичайні дії подвиги доблесті — Б’є поспіль кількох російських генералів — Рідко дає Квартал — Бере за п’ять місяців п’ятнадцять гармат, сто возів і дві скрині — Це терор росіян — Радить підняти повстання серед козаків — Поєднує польську доблесть із терпінням і хитрістю стародавніх козаків — Під тиском Саварова веде важкий бій під Шренськом — Уже переміг, отримує постріл у ногу — Повалений у лісі Пшасниш — Зраджений єврейським хірургом — Переданий росіянам — Помер від жорстокого поводження — Найздібніший серед вождів Конфедерації.
Подвиги цього останнього з козацьких ватажків, які залишилися вірними Польщі, мають достатнє значення, щоб заслуговувати на особливу увагу. Ослаблений і дезорганізований, як і козацьке тіло втечею до Туреччини Некраси та його прихильників, залишок все ще становив грізну силу, на чолі якої Сава увічнив своє ім’я вундеркіндами хоробрості та своїм неперевершеним вмінням володіти мистецтвом партизанської війни.
Сава спочатку був українським козаком, але його охоплювали почуття найнепримиреннішої ненависті до всього, що носило саме ім’я руське, і палка жага помсти варварам, які вбили його родича і вчинили нечувані звірства в Польщі. Він вступив до Барської конфедерації, і за короткий час, без імені, без впливу чи захисту, і лише завдяки допомозі свого природного генія та переваги свого твердого й енергійного характеру він придбав дружбу та повагу вождів конфедерації та створив собі посаду вищого командування.