При такому стані речей Стенько Разін, тягнучи за собою нечисть і покидьки різних розбійницьких народів, з'явився до Астрахані і, набравши маску людяності, покликав губернатора, щоб він відкрив перед ним ворота міста, щоб уникнути грабунку і різанини. Губернатор у відповідь наказав повісити свого посланця на зубцях на валу. Найхоробріші з військ тепер були розміщені в найслабших місцях, і у відповідь на зухвалу пропозицію було віддано залпи мушкетного вогню. Але за короткий час на стіни були нанесені тисячі драбин: козаки кріпилися на них з дивовижною зухвалістю: замість того, щоб чинити опір, російські вояки прийняли їх, як братів. Результат можна легко передбачити. Деякі офіцери, які бажали відкликати війська до виконання своїх обов’язків, були миттєво піддані нападу і, разом з усіма тими, хто був найбільше зацікавлений в обороні міста, були розгромлені та віддані на меч, їхні будинки пограбовані, їхні дружини жорстоко поводилися, а їхні діти викинуті з вікон. Сам Стенько, п'яний від коньяку та хижі, весь закривавлений, бігав усіма вулицями з цукром у руках у пошуках Прозоровського, якого нарешті знайшов пораненим у церкві. Він наказав скинути його в його присутності з вершини високої вежі. Завдяки незвичайній випадковості його тіло, розчавлене й понівечене, впало поруч із тілом його брата, який також був смертельно поранений і вмирав. Потім він наказав повісити за п’яти двох хлопців Прозоровського під приводом того, що після повторних запитань на цю тему вони відмовилися дізнатися, де зберігається державна скриня. Митрополита, який намагався їх захистити, стратили. Маму двох хлопчиків врятували. Загальним пограбуванням закінчився цей насичений подіями день, пам’ятний для Астрахані, в якому всі татари були врятовані, як жертви московського свавілля.
Тепер, володар міста, відомого своєю торгівлею, і кількох фортець, з флотом і військом на краю Росії, Стенько Разін розмірковував про повалення династії Романових, їх вигнання з московського престолу, скасування кріпосного права, винищення дворянства імперії та створення незалежних князівств усіх тих провінцій. яку Росія нещодавно й віроломно відібрала у татар і їхніх союзників, як і в інших народів.