Польські козаки

Пізніше знаменитий Стефан Баторій, як великий капітан, так і спритний політик, чітко бачив переваги нації (бо цим титулом вони вже були наділені), до якої ставилися по-доброму враховуючи добрі послуги, які вони надали державі, але які насправді були нічим іншим, як ордою варварів, зграєю відомих авантюристів, загоном люті бандити. Він підлещував себе надією приборкати їхню нестримну запальність, переповнивши їх добротою та знаками прихильності; прив’язати їх назавжди й нерозривно до Польщі та мати можливість вигідно використати їхню заповзятливу хоробрість, не боячись їх бурхливості, надмірностей і неприборканої свавілля. Він призначив Богдона Розинського отаманом польських козаків і передав йому фортецю Трехтимирів разом із значними доходами; присвоєння вищих знаків відзнаки гідності, якою він його наділив. Як частину посадових знаків новий отаман так само отримував хульдву, або жезл головнокомандувача, кінський хвіст, бунізук (bougnetchouque), для свого прапора; а для гербів або пристрою — фігура козака, озброєного до бою, з оголеною шаблею над головою, вкрита чапкою (чапкою) особливої ​​форми або козацьким чепцем, увінчана трикутною китицею у вигляді айгрета, в усіх цих знаках розрізнення достатньо очевидний натяк на скіфське походження козаків.