— Опис колишньої ними країни — Чисельність, звичаї, закони й умови вступу — Грабежі на морі й на суші — Побут і спосіб обрання старшин — Війни з Туреччиною, Росією й татарами — Незалежність — Жорстокість Петра Першого щодо них — Угода з Мазепою — Капітуляція Туреччина — Підпорядкування Росії, а потім Польщі — Різанина, організована Катериною — Вторгнення їх на польську Україну — Повне придушення.
Надзвичайно важко визначити якусь фіксовану епоху як епоху справжнього походження та першого заснування запорозьких козаків, яких багато авторів, здається, взагалі плутають з польськими козаками, до раси яких вони певною мірою належали. Однак, оскільки їх не можна повністю змішувати разом, можна також навести деякі причини для нашого твердження, яке, будучи засноване на фактах, самі по собі незаперечні, може дати деяке приблизне уявлення про різницю, яка існувала між ними, не намагаючись, однак, перерахувати всі ці відмінності, завдання, яке передбачало б занадто великий відступ від основної мети цієї роботи.
Польське козацтво з самого початку не становило окремої від решти групи. Здається, що запорозькі козаки датуються лише XVII століттям: спочатку вони були нічим іншим, як загоном ополчення, вибраним із найхоробріших, найдосвідченіших і найактивніших представників козацької раси — їх називали prcBsidiarii, і їх можна вважати першими запорозькими козаками — особливо призначеними для охорони островів Дніпра (на яких була розташована верф, арсенал і скарбниця козаків) під час відсутності останніх у своїх піратських походах. Пізніше це ополчення було реорганізоване королем Стефаном Баторієм у 1578 році; воно було зареєстроване й оплачувано спеціально для оборони південного кордону Польщі від набігів татар, росіян і турків: вони завжди були під зброєю та на активній службі або на островах, або вздовж берегів Дніпра; і повинні були бути змінені або звільнені в ротації. Згодом, як ми доведемо, це саме ополчення відокремилося від основної козацької маси й утворило окрему громаду, зберігаючи до останнього моменту свого існування відбиток свого первісного походження.
Запорозьке козацтво так називалося від польських слів за — поза, порог — катаракт; тобто «мешканці або мешканці за межами катаракт». Однією з їхніх перших станцій був острів Хорчіца (40 миль на південь від Кіофа), на широті 50 град. і в довжині 40 град.