При наближенні цього грізного вторгнення до Дону та частина команів, розташована на лівому березі, знайшла притулок у болотах і на численних островах, утворених цією рікою біля її вустя. Тут вони знайшли надійний відступ; і звідти, маючи на своєму новому становищі набувши морських звичок і мореплавського досвіду, вони не тільки самі вдалися до піратства як засобу існування, але так само залучили до грізної конфедерації з метою грабування та грабунку всі мандрівні та незадоволені племена в їхніх околицях. Останніх було дуже багато. Татарам, завжди байдужим морякам, не вистачило мужності приєднатися до них у цих піратських походах. Цей підрозділ команів, безперечно, є родоводом сучасних донських козаків, безсумнівно, найчисельнішого з козацьких племен: проте, об’єднавшись із цілими ватагами татарських і кальмицьких орд, беззаконних, відчайдушних і кочових, як і вони самі, вони певною мірою втратили примітивний і глибоко виражений самобутній характер своєї раси.
Подніпровські команці чинили не більш енергійний опір загарбницьким ордам Батухана, ніж чинили їхні донські брати: вони розбіглися в різних напрямках; і від цього народу, що летів на наступ лютих татар, походили різноманітні орди, які іноді фігурують в історії як окремі та незалежні нації. Деякі з них поспішили благати Белли IV, короля Угорщини, про гостинність: вони виступили як прохальні прохання про його захист; їм було роздано землі, їхнім правителем призначено вождя, а ефі-торти були змушені відшліфувати та пом’якшити їхні грубі й люті манери. Поки тривала небезпека, вони мовчали; але через деякий час, нездатні підкоритися ярму спокійного і мирного існування, вони підняли відкрите повстання, убили вождя, який був поставлений над ними; і відновили своє колишнє життя грабування та грабунку. Внаслідок цього вони були атаковані значними силами, вони зазнали поразки і переслідувалися з великою жорстокістю; і зрештою знайшли місце постійного спочинку на диких острівцях Дніпра, під катарактами, де вже жила невелика кількість їхніх давніх співвітчизників, що уникли загального знищення свого народу. Це місце стало колискою козацтва України, або племен, відомих згодом як польське козацтво.