Опис України

Наше повідомлення про головні міста України має передувати опису Киова (що росіяни пишуть Київ), столиці провінції. Походження Києва, здається, датується часами, дуже далекими від нашої ери; його можна віднести, на думку деяких літописців, до періоду, коли греки (хероніти), які заклали перший камінь цього міста, вели активну торгівлю з Візантією, сучасним Константинополем. На правому березі Дніпра, справжнього патріарха польських рік, що вливає свої широкі повені в Євксин, стоїть священне місто Київ, вінчаючи сувору кручу, що здіймається з лона рухомих пісків на березі ріки. Воно ділиться на дві частини: верхнє місто, яке називається Пєчарськ, і нижнє, яке називається Дольний Ків. 240 ОПИС колишнього містить шляхетний собор св. Софія, освячена в 1037 році, шедевр архітектури і пишноти; і в тій же частині міста є підземні склепини або катакомби, що містять кістки багатьох святих або руських мучеників. Під руїнами стародавньої церкви Василя Блаженного знаходяться алебастрові таблички з грецькими написами, що містять дату 260 р. н.е. Кі'ов завжди був центром великої торгівлі, і кілька разів був оточений валами, ареною багатьох воєнних досягнень. Коли в 1018 році Болеслав Великий, король Польщі, увійшов до цього міста в образі завойовника, воно містило вісім просторих площ і більше чотирьох сотень церков з позолоченими вежами, що проливали потоки відбитого сяйва, коли на них грали сонячні промені. Ці церкви містили величезні багатства, які, як вважають, були вивезені з Феодосії (Каффи). Значну частину цього багатства Болеслав перевіз до Польщі; і пізніше, коли Мечислав II. посів богемський престол, богемці перенесли того ж до Праги. Хоча найбільша кількість цих церков була присвячена богослужінням грецької церкви, все ж був римо-католицький собор; а також були деякі римо-католицькі церкви. На початку Х століття російський князь Глег вперше відібрав це місто у слов'ян. У 988 році в цьому місті заснував свою резиденцію Володимир Великий; і, після заручин з Анною або Анастасією, сестрою Василя і Кон Стантин, який посів константинопольський престол, прийняв християнство разом із великою кількістю своїх підданих. Того ж року Константинопольський патріарх дав Києву першого єпископа-митрополита в особі єпископа Михаїла. У 1018 році Болеслав Великий, а в 1077 році його правнук Болеслав Сміливий увійшли в це місто як переможці. У 1228 році його пограбували татари. У 1320 році ним у свою чергу заволодів великий князь литовський Гедимен. У 1399 і 1414 роках Едіга, який завоював Вітольда, вчинив у ньому багато спустошень і руйнувань, від яких воно ніколи не оговталося. В 1650 році Хмельницький (Хмельницький) зробився над ним господарем зі своїми козаками; але в наступному році князь Януш Радзивілл, завжди успішний проти цих козаків, вигнав їх звідти. У 1660 році його зайняли московити, а з 1686 року він перебуває під владою росіян. У місті є академія та гімназія. Довгий час урядові школи Кьєва перебували під керівництвом Віленського університету; але останніми роками їх перевели до Харківського університету. Єпископ К'йова Дж. А. Залуський відомий в анналах Польщі тим, що він створив бібліотеку, яка складалася з двохсот тисяч томів. У 1795 році цю благородну колекцію було наказано перевезти з «Варшави до Петербурга». У величезних садах П’єчарска, які рясніють усіма найсмачнішими фруктами сезону, ростуть виноградні лози, з яких іноді роблять вино.