Недалеко від цього міста Пугачов, отримавши повідомлення про те, що вчений Ловіц, співробітник кількох університетів і видатний астроном, активно займається, за наказом російського уряду, вжиттям належних заходів для будівництва судноплавного каналу між рікою Волгою і Доном, викликав його до себе; і після розмови з ним запитав його, чи він астролог і чи може передбачити свою долю? Відповівши ухильно, вчений був не мало здивований, побачивши власного листа, якого грізний козак витяг із кишені; і в якому астроном зневажливо відгукувався про нього і дав інформацію російському полковникові щодо його військових переміщень. Ловіц благав про пощаду; але Пугачов, кинувши на нього вигляд тигра, наказав підняти його довгими списами, щоб мати кращу нагоду, як він сказав, дати правильніші відомості про цей світ, а він на шляху до іншого, ближче до незліченних зірок. Так Ловіц загинув у жахливих муках, незважаючи на всі його благання врятувати йому життя.
Імператриця Катерина, не маючи тепер нічого боятися турків, яких часто обманювала російська дипломатія, у найкритичніші для безпеки Російської імперії моменти змогла зосередити всю свою владу проти козацького ватажка. Граф Петро Панін, який відзначився в останній турецькій війні, отримав повний наказ негайно виступити з великим військом і необмеженою владою проти Пугачова і всіма можливими засобами придушити повстання.
Отримавши повідомлення, що полковник Міхельсон успішно воював з Пугачовим, який запропонував велику винагороду за його голову. Граф Панін виділив зі свого війська кілька полків і відправив їх форсованим маршем на Казань, щоб його звільнити. Він також звільнив під різними приводами всіх вищих чинів, чия заздрість або неповноцінність могли перешкодити його поглядам і сковувати військові таланти та діяльність полковника Міхельсона. Ці два мудрі заходи, а особливо останній, у поєднанні з несподіваними обставинами, привели до кінцевого успіху місії генерала Паніна саме в той момент, коли корона цариці вже хиталася.