Не можна заперечувати заслуги генерала Бібікофа у володінні певним військовим талантом. Рушаючи з Казані на Оренбург, він повернув собі деякі міста, які були зненацька повстанцями, над якими, за допомогою своїх лейтенантів, він отримав деякі переваги. Пугачов незабаром був повідомлений про свій переможний похід, якраз у той час, коли всі жахи голоду в Оренбурзі вселяли в нього цілком обґрунтовану надію на швидку здачу цього важливого місця. Однак він швидко пішов з його стін, охоплений сильним бажанням повернути своє багатство за більш сприятливої нагоди. Генерал-майор. Князь Гауїчин, якому було наказано швидко слідувати за ним, з великою частиною війська Бібіко, не втрачаючи часу, атакував його на сильній позиції біля Татещеви. Бій був запеклим і впертим; і невдовзі стало очевидно, що армія Пугаччера була добре навчена та навчена багатьма поляками, які схрещували мечі з росіянами не лише в диких лісах Басхирів, а й деінде. Тому він був відкинутий з великими втратами; і оскільки козацький ватажок не вважав за потрібне негайно вступати з ним у вирішальний бій, він продовжив свій ретроградний рух зі своїми лютими загонами, у великому порядку, без досад.
Повстання Пугачова
сторінка 128/204