Рожицький

Рожицький, бачачи все це і побоюючись, що найменше зволікання може виявитися фатальним, раптом зі своєю кіннотою знову піднявся на дамбу; сформував їх у взводи для атаки, а свою невелику піхоту поставив, як сторожу, на доступній стороні валу, щоб захиститися від несподіванки з боку козаків. Росіяни, які наступали в рядових колонах, тепер вишикувались у каре; Тут знову здавалося, що шанс на землю був дуже на користь російського командира, оскільки між ним і Рожицьким існував невеликий дерев’яний місток, заволодівши яким або знищивши кілька його дощок, він міг би сильно збентежити й перешкодити наступу Рожицького, і таким чином істотно допоміг його власному захисту: однак цими запобіжними заходами він знехтував. Повсталі поляки опустили списи й різко кинулися на близькі лави ворога: російська піхота стримала вогонь, який почав лише тоді, коли польські вершники підійшли до їхніх позицій на дев’яносто кроків. Але передові атакуючі взводи були на тих добірних і славних конях зі степів України, переважну енергію і дух яких важко було б описати. Троє повстанців здолали кількох піших солдатів і вискочили на майдан. Це стало сигналом до загального безладу. Російський піхотинець крикнув на четверту; полководець ударом шаблі вбив його на місці, при цьому крикнувши — *' niet pardon dery sia! (без пощади, відбивайся я)» Але за мить три польські списи підняли його вгору, і він упав мертвий на землю. Бійня почалася; колись зламаний квадрат був швидко розрізаний на шматки і майже знищений: усі офіцери загинули, ледве солдат врятувався. Другий російський загін, який намагався закрити шлях польським військам, був миттєво розбитий; і Рожицький увійшов до Новосілки, проїхавши по мосту, який негайно почав руйнувати. Поки його наказ про це ще виконувався і останні рештки мосту руйнувалися, кілька колон російської піхоти та кінноти, кілька польових частин і ціла армія козаків уже піднімалися на вал; але було вже пізно; Рожицький з усіма людьми втік; ланцюги й кайдани, які підготували для нього росіяни в очікуванні його захоплення, були розбиті на шматки та кинуті в річку, і врешті-решт він з’єднався з польською армією під Замостям.