Стенько Разін, отримавши кілька перемог над росіянами, нарешті почав зустрічатися лише з невдачами: був розбитий князем Боратинським і переслідуваний тим самим Долгоруким, який спричинив СТЕНКО РАЗІКС. 67 його брата було повішено в Україні, він був наздогнаний ним саме тоді, коли він був, зі своїми козаками, біля воріт Москви, які були б відчинені перед ним, якби він не втратив надто багато часу на пограбування провінцій — фатальна затримка, як виявилося в результаті, для Стенка, який, не маючи достатньо часу, щоб зосередити свою армію проти Долгоруцького, був здивований цим генералом і 15 000 чоловік, еліта його вояків-козаків, раптово напавши на зверхність, було розсічено на частини. Тричі розбиті, тричі вони відновлювали бій, але, охоплені панікою перед цим неочікуваним лихом, повстанці впали з вершини впевненості в крайнє знеохочення. Селяни поверталися до своїх домів, варварські орди відпадали один за одним і зникали в пустелях, а козаки, безупинно переслідувані своїми звитяжними й непримиренними ворогами, які не давали їм пощади, чинили опір, але безрезультатний. Усі дороги, міста, села, перевали, річки, озера, ставки, комори та будинки були повні їхніх понівечених тіл.
Повстання Стеньки Разіна
сторінка 48/204