') Князь Петро, нібито рідний син Олександра Доброго, правив землею Молдовою згідно з латописом. т. І. 116 - 117. від 16 жовтня 1454 р. до квітня 1457 р.; за Engel, Gesch. d. унг. Reiches u. с. Nebenl. IV. 2. 130, з 1456-1458.
«) Цей документ написаний на пергаменті 21V» сантиметра заввишки і 34 см завширшки; напис дуже дрібний і щільний, колір чорнила синій.
3) Згаданий тут привілей воєводи Щепана надрукований у цьому виданні під № *IV.
*) Воєвода Петро, про якого тут йдеться, не може бути іншим, як тим, хто, згідно з латописом, належить до землі Молдови. т. І. 111-112 княжив у 6957 р. і відомий літописцям як той, що втратив місто Кіліг(?) від угорців; його привілей наразі відсутній у Львівському архіві.
*) Ця печатка (як зазвичай у листах безпеки) набагато менша, ніж печатки, описані в документі під № *II і *IV.; всі інші знаки, однак, залишаються тими самими; напис навколо щита lierbo містить такі слова: ll6MflTIi n6TPfl BO- 6B0AU.
VII.
Петро, князь молдавський, надає львівським купцям, а також купцям руської та подільської землі ті самі торговельні права і вольності, що й його попередники, але визначає їх трохи точніше (а саме щодо так званих купецьких товарів) і постановляє, щоб мито, яке раніше було в Тигіні, віднині сплачувалося в Ляпушному.