Цей документ, наскільки мені відомо, досі був знаний лише з резюме, поданого у Bzovius Ann. eccl. 1232, nr. 12, яке звучить так: «Gregorius Jacobo Crescentio Provinciali et F. Domaslao ordinis praedicatorum provinciae Poloniae commiserat potestatem inquirendi statum circumstantiasque regionis et nationis Ruthenorum caeteraque omnia, quae ad institutionem episcopi pertinere videbantur. Dedit ea de re utrique literas Interamnae IV. Cal. Maii pontif. anno 6. quarum initium est: Significante dilecto filio Gnesnensi electo etc.» [Григорій доручив Якову Кресценцію, провінціалу, та бр. Домаславу з ордену проповідників польської провінції повноваження дослідити стан і обставини краю та народу русинів, а також усе інше, що, як видавалося, стосується встановлення єпископа. З цього приводу він дав обом грамоти в Інтерамні за 4 дні до травневих календ, на 6-й рік понтифікату, початок яких такий: Як сповістив улюблений син, гнєзненський елект тощо]. Це, вочевидь, зміст нашого документа, але з важливими помилками. По-перше, наше бреве адресоване не провінціалу Якову Кресценцію та ченцю Домаславу, а неназваному на ім'я провінціалу та братам Якову і Домаславу. По-друге, наплутав Бзовський з датою, бо написав Cal. Maii замість Idus Maii. Відтак Бзовський ввів в оману інших авторів, а навіть найновішого д-ра Райфенкугеля (die Gründung der römisch-katholischen Bisthümer in den Territorien Halicz und Władimir. Wien 1874 [Заснування римо-католицьких єпископств на територіях Галича та Володимира. Відень 1874]), який (стор. 16) подає це бреве під 28 квітня 1332 р. (що є, безсумнівно, друкарською помилкою замість 1232) і загалом іде за Бзовським. Провінціалом же польських домініканців у той час зовсім не був Яків Кресценцій, а Ґерард із Вроцлава, як цілком слушно стверджує Баронч, Rys dziej. zakonu kaznodziejskiego w Polsce I., 75—77 [Нарис іст. ордену проповідників у Польщі I., 75—77], не даючи ввести себе в оману звісткою Бзовського, висловленою в його Annal. eccles. та в другій праці de rebus Prov. Polon. [про справи польської провінції].
На Латерані 12 травня 1284р
Григорій IX. Папа римський дозволяє домініканцям їхати до Росії, щоб вислухати сповідь католиків, які там проживають, і дати відпущення гріхів навіть відлучених.
Єпископ Грегунус, слуга слуг Божих, своїм улюбленим братам і сестрам проповідникам, які йдуть на землі русинів і пагаїв, вітання та апостольське благословення. Коли жнива рясні, а робітників мало, той євангельський патріарх все одно збирає робітників на свій урожай і в цю одинадцяту годину призначає нових виноградарів у свій виноградник, їхня праця рівна праці перших. Коли ж то в землях русинських тобі дбання про душі вручено, що працею його можеш підняти синів протиріатів і з дороги, вважаючи нас.