трибунал!) свідчать про посилення значення сеймиків, а також про децентралізаційні прагнення окремих земель у воєводстві. Як відомо, лише 1690 р. сейм погодився на це прохання Руського воєводства.
Одним із засобів додання пишноти короні було облагородження. Надання шляхетства було привілеєм корони і залишалося на троні за династії Ягеллонів, і можна сказати, що воно тривало до останніх років Польської імперії, але в значно меншому обсязі, ніж це було за династії Ягеллонів. Вони вважали нобілітацію винятковим привілеєм своєї монархічної влади і нагороджували дорогоцінним званням дворянства відповідно до волі. Після Ягеллонів дворянство надавали й королі, але вже на прохання гетьманів і крайових рад, і на сеймах.
Саме під час зростаючої ради дворянство зрозуміло, що дворянство можна використовувати для посилення своєї влади, і вирішило забрати владу, щоб облагороджувати королів. Ухвалою сейму 1578 р. визначено, що шляхетство надається лише на сеймі чи у війську. У 1601 році дворянство було ще більше посилено, вказуючи, що ніхто не може бути нобілітований без дозволу шляхти, і вказуючи, що дворянство має відбуватися за розпорядженням сенату, земельних посланців або гетьмана. Таким чином сеймик стає тією інстанцією, яка рекомендує людей сеймові для шляхетства, а сеймик — органом, що надає шляхетство. На згаданому сеймі було також визначено, що шляхетський процес відбуватиметься на депутаційному сейміку, з якого партія мала принести атестат до Люблінського трибуналу і там присягнути своїх родичів шляхетського походження. Таким чином сеймик став інстанцією, яка перевіряла докази шляхетського походження та рекомендувала до шляхетства видатних людей інших станів.
Від самого початку першого періоду Візький сеймик працював над тим, щоб поставити дворянство в залежність від шляхти. Наскільки крайно цю справу розуміли, свідчить інструкція, дана сеймикам 1593 р. намагатися створювати шляхту тільки на вимогу повітових зборів9). Ми також бачимо, як сеймик рекомендував Конкольського нобілітувати в 1615 р., потім Wołos/yn Stroicz, Batory; ми бачимо, як сам Мирон Бернавський стоїть у Вішні і просить сеймика підтримати корінних жителів на сеймі 3) - як Пьотр Могила, онук господаря волоського Гієремі, навіть наражається на небезпеки, що супроводжують сеймики, і здобуває підтримку шляхти для корінних жителів у Вішні4)