Вже в 1655 р. вишеньський сеймик заперечував проти такого розпорядження сейму і стверджував, що оскільки укріплень міста не видно, то відомості про рішення міщан треба повернути до сеймику 1). Говорилося також, що міщани просять у короля підтвердження привілеїв, які не були надані на сеймику2); так, коли сеймик 1657 р. хотів укріпити городову президію, то міщани через своїх депутатів на сеймику заявили, що інших осіб у президії їм не треба, а коли буде потреба, то я матиму своїх міських людей3).
Проте той, хто з цих симптомів робив би висновок про напружені стосунки між Львовом і місцевою радою, помилявся б. Це були симптоми змагання за якнайкращу оборону міста, чиї добрі наміри власним коштом сприяти зміцненню укріплень були визнані сеймиком і підтримані на сеймі. 4) Сейм також пожертвував кошти на укріплення міста і високого замку на десять років, і сеймик хотів, щоб комісари ці доходи від плавильних заводів не залишали собі і не використовували їх на свої приватні потреби, а тільки на укріплення і для цього звітувати про видатки на сеймику зробили 5). Місто Львів шанується радою за його відважну оборону, воно хвалить віру і мужність проти ворогів, чиї незліченні армії бачили під його мурами et repressit generosissime all adversae fortunat trot... як тому він заслужив omnem gratitudinem від цілої країни, так що дезидерії цього міста відбуваються по всій країні і рекомендовані нами. В іншій лаудумі читаємо почесну згадку про львівського золотаря Гелеровича, відомого під час облоги Львова 16726 р. Сеймик підтримує прохання міської ради, щоб рада розглянула питання про відшкодування міських витрат і боргів, зроблених на оборону міста, і виділила певну суму на завершення укріплень 7). 0) це укріплення Львова закликає збори в 1662 р. 8) змушує парламент прийняти президію у високому замку і сердиться в 1665 р., коли її ще не було на призначеному місці, так само він сердиться, що місто не вело рахунків надбавок на надані укріплення і не тільки не будувало нових, але й не ремонтувало старих укріплень9). В 1G67 вже є президія в замку, тож сеймик старається прийняти його до складу війська і провіанту роздавати президії гетьманом 10).
У квітні 1668 р. на самому кінці місяця у Львові відбулася нарада, на якій обговорювалося забезпечення міста, не порушуючи інших податків уряду і не вводячи нових податків на землю. РПТА мали покрити витрати. Це видно з лаудуму від 23 липня того ж року, в якому говорилося, що коли земля не може бути спустошена частими ворожими нападами, а місто Львів є честю РПТА, то нехай ціла РПТА покриває витрати на укріплення. Гілі, однак РЦПТ не міг надати бажаної допомоги, 1671 р. сеймик прийняв постанову завершити розпочату фортифікацію, а саме завершити розпочатий бульвар, 4000 із львівських грошів; Містян також просили дати 4000 і євреїв