і якщо ми готові припинити всі et ab intra et ab extra imminentium periculorum, ми зобов’язані чекати і з’явитися в призначений час. 3. Просимо також бурмистра, щоб показав нам тут біля Сянока, і не деінде, а деінде, запрошує нас на бік Його Величності Короля. Mci vocant зволює вести). 4. Їм, пане каштеляне Любачевський, за всі заслуги перед цією справою належить дебіт від цілої батьківщини, а тепер також цей zelus до нашої землі залишається в доповненні нашого власного народу, і як братню подяку їм, ми благаємо вас зволити вистояти in hoc heroico proposito. 5. А оскільки верховенство нашого виїзду in subsidium rzptej вимагає circumspeotionem, a securitatis domesticae і archivi of our substance et pignorum, тобто нашого міста Сянока, для зборів, ми залишаємо собі переконання і провидіння для цього майбутнього з’їзду. Тому, оскільки саноцька президія потребує подальшої ординації та рішення про те, як платити людям на службі, які перебувають на службі, коли наш пленіор має наш numerus у цей час, ми хотіли б перенести наше засідання на це non gravatim. 6. Яку резолюцію ми змовилися, обіцяємо братерсько зберігати, а для кращої важливості просимо маршалка нашого гуртка підписати її і подати до справ. Це сталося в Сяноку 14 серпня 1672 р. Станіслав з Хочева, Бал, тодішній маршал лицарського клубу. Кастр. сан. Рей. 184 стор. 1333—1335 роки.
Під Вішнею, 18 серпня 1672 р. Lauduiiii львівських і перемишльських поміщиків у таборі біля Вішні.