Титульні сторінки

Погляньмо ближче на кількість зборів цього другого періоду, і ми побачимо достовірність наведених вище висновків. Найбільші показники кількості сеймиків припадають на роки затоплення сеймиків шведами, козаками, татарами і трансільванцями за два роки: 165G і 1657 р. У першому з цих років відзначимо 10 сеймиків, а в другому 13. Звісно, сеймиків у ці роки не було, немає навіть загального сеймику у Вішні, тільки окремі. сеймики відбуваються в трьох центрах. поміщиків, у Львові, Перемишлі та Сяноку. Так, у 1656 р. у Львові відбулося чотири збори, у Сяноку — два, у Перемишлі — чотири; у 1657 р. — 6 зборів у Львові, 2 — у Сяноці, 5 — у Перемишлі. Можна з упевненістю сказати, що у цьому східному воєводстві партикулярне віче в ті роки замінило парламент. Оскільки не було рекрутських постанов, а також через те, що навіть в одному місці, як у Вішні, через затоплення ворогом інших частин воєводства неможливо було зібрати шляхту на збори, кожна земля мусила проходити рекрутцію окремо, щоб відповідати обов’язку оборони і порятунку вітчизни в найкритичнішу хвилину. Візьмемо інший рік, 1651; там немає сейму, але маємо вісім сеймиків, з яких три сеймики у Вішні, а п’ять поза нею: у Львові, Перемишлі та Сяноку. Так само в 1660 році не було сейму, але ми мали чотири сеймикові laudas, два у Вишні і два в інших місцях. І в роках 1663-1666 не маємо ніякої сеймової конституції для перерваних сеймів, але в 1663 році зазначаємо сім сеймових постанов, в 1664 році дві, в 1665 році також дві, а в 1666 році три сеймикові постанови, майже всі вони прийняті у Вішні. Те саме можна сказати про роки 1671 і 1672. Відсутність сеймових постанов замінили тоді сеймикові лауди, і так у 1071 р. ми мали шість, у 1672 р. аж дев’ять постанов, з останніх чотири у Вішні та п’ять в інших місцях.