У ранніх легендах та історії є вказівки на те, що найабсолютнішою свободою насолоджувалося або, краще сказати, володіло російське селянство. Дім кожного був не тільки замком, але й королем його власна сім'я, і нікому не підлягав. Пізніше так звані дворяни номінально й певною мірою перебували під владою князя, але це було підпорядкування, яке залишало людині свободу чинити, як їй заманеться. Поступово князь отримував владу, а дворяни її втрачали. І стосовно змін, які відбувалися в ті часи, про які щойно згадувалося, Маккензі Уоллес пише: «Коли великі князі Московські підпорядкували інші князівства своїй владі та сформували їх у Московське царство, дворяни опустилися ще на один щабель у політичній шкалі. Поки існувало багато князівств, вони могли залишити службу князю, щойно він давав їм підстави бути невдоволеними, знаючи, що їх добре прийме один із його суперників; але тепер у них уже не було вибору. Єдиним суперником Москви була Литва, і були вжиті запобіжні заходи, щоб незадоволені не могли перетнути литовський кордон. Дворяни більше не були добровільними прихильниками князя, а стали підданими царя; і царі не були такими, як старі князі. Завдяки насильницькій юридичній фікції вони вважали себе наступниками візантійських імператорів і створили новий придворний церемоніал, запозичений частково з Константинополя, а частково з Татарської Орди. Вони вже не спілкувалися з боярами фамільярно і не питали більше їхніх порад, а ставилися до них радше як до слуг. Коли вельможі входили до свого високоповажного пана, вони падали ниць у східній манері — іноді до тридцяти разів — і коли вони викликали його невдоволення, їх без зволікання шмагали або страчували, відповідно до волі царя. Успадкувавши владу ханів, царі перейняли, як ми бачимо, значну частину татарської системи правління.
До цього слід додати зубожіння дворян через надмірні витрати, злидні бідних через відсутність оплачуваної роботи, а також, можливо, брак енергії та минулі кривди, заподіяні їм дрібними місцевими чиновниками. Останнє згадане зло не обмежується лише цією провінцією, але взята з нього ілюстрація може бути більш задовільною, ніж прості ілюзії щодо загальних форм, які вона приймає по всій імперії.