Частина 5

Наш сніданок наступного ранку представляв нову новинку — чай, який подавався в склянках із сигаретами, і з того часу до полудня відвідувачі безперервно приходили побачитися з графом. Ми пішли пообідати в сусідній ресторан і зустріли кілька російських офіцерів, які грали там у більярд. Поведінка російських офіцерів, особливо імператорської гвардії, загалом відзначається великою чемністю; але, мушу визнати, у теперішньому випадку вони показали його лише в незначній мірі. Справді, один із них не пошкодував грубо простягнути руку над столом і взяти собі шматок хліба, який був покладений для нашої вечірки. Чи зробив він це навмисно, чи з необережності, я не можу сказати; але багатозначна посмішка, яка в ту ж мить промайнула на обличчі одного з його братів-офіцерів, який спостерігав за ним, змусила мене повірити, що вони намагалися, як далеко вони могли ризикнути, щоб показати свою зневагу для тих, кого вони вважали просто польськими нападниками. Але їхній план посваритися з нами — якщо такою була їхня мета — був розбитий через те, що ми не звернули жодної уваги на їхню поведінку.