Частина 5

«Тоді настала зміна, як змінюється все людське». На сході виникло Московське князівство — не стара, багата муніципальна республіка, а молода, енергійна держава, керована лінією хитрих, енергійних, амбітних і безпринципних князів, які визволяли країну з-під татарського ярма й поступово приєднували справедливими засобами й зневажали сусідні князівства до своїх володінь. У той самий час і подібним чином литовські князі на захід об’єднали різні дрібні князівства й утворили могутню незалежну державу. Так Новгород опинився між двома могутніми агресивними сусідами. За сильного уряду вона могла б встояти проти цих суперників і успішно зберегти свою незалежність, але її сила вже була підірвана внутрішніми розбратами. Політична свобода призвела до анархії. Знову і знову на тому великому відкритому просторі, де зараз стоїть національний пам’ятник, і на ринковій площі на іншому березі річки відбувалися сцени безладу та кровопролиття, і не раз на мосту велися битви між ворогуючими фракціями. Іноді це було змагання між ворогуючими родинами, а іноді боротьба між муніципальною аристократією, яка прагнула монополізувати політичну владу, та простими людьми, які бажали мати велику частку в адміністрації. Таким чином розділена проти себе держава не могла довго протистояти агресивним тенденціям могутніх сусідів. Хитра дипломатія могла тільки відстрочити лихий день, і не вимагалося великої політичної далекоглядності, щоб передбачити, що рано чи пізно Новгород мусить стати литовським чи московським. Великі родини схилялися до Литви, але народна партія і духовенство шукали допомоги в Москви, і врешті перемогу отримали великі князі Московії».