що лежить між Курляндією, Росією, Польщею та Пруссією. В одинадцятому столітті країна була даниною Росії; у тринадцятому воно стало великим герцогством під Рінгольдом. Великий князь Ягеллан, одружившись з польською принцесою Гедвігою, об’єднав своє герцогство з польською короною близько 1386 року. Під час першого поділу Польщі в 1773 році значна частина Литви була віднесена до Росії, а з новопридбаної території були сформовані уряди Мобіля і Полоцька, або Вітебська; в той час як решта Литви, утворюючи території Вільно, Троки, Полоцьк, Новогрудок, Береш і Мінськ, залишалася приєднаною до польської монархії. Після поділу 1793 і 1795 років Росія отримала ті частини Литви, які тепер утворюють її уряди Вільно, Гродно та Мінськ, тоді як Пруссія придбала ту частину, яка складала її регентство Гумбіннан». Це російська частина, за винятком цієї, про яку я зараз повідомляю.
Литва, як і Польща, відіграла важливу роль у розвитку Росії, принаймні в тому, що стосується зміни політичного уряду. В даний час в Росії ми маємо в поєднанні з абсолютною монархічною владою в усьому, що стосується національних справ, те, що виглядає як абсолютна демократична влада в усьому, що стосується суспільних справ, а колись в Росії в одному районі була демократична республіка поруч з абсолютною монархією. Згідно з однією легендою, справжніми засновниками російської монархії були нормани, які потрапили в місцевість, в якій розташований місто Новгород, або прибувши туди на запрошення, або в рамках своїх особистих справ.