Частина 33

sensu omnium визнати quantitatem darrmi IMć Mr. arendarz iuramento proprio comprobare should. 16. Перемишльська земля відносно її опори, яка була започаткована prima Augusti минулого року і цього року закінчується prima Augusti, ми робимо таку ординацію. Оскільки міста в цій країні вибрали і повинні були вибрати prima Augusti anni praeteriti tenon to iuxta laudum per magistratus, усі міста in genere мають, як описано в загальному праві regestra sua enoughem calculum de percepta перед депутатами. податкові судді перемишльські реддере і гроші, які там знайдуться при них, віддати в руки ІМці, пана Горацького, чашника холмського, про яке місто наш маршалок має заздалегідь сповістити через свої універсали. Котрий є центральним ab ultima Martii anni praeteriti ad ultimam Martii наступного року, авторитет цього сеймику, за загальною згодою IMci, пана Горацького, чашника землі Хелмінської на рік на суму злотих. стор. сімнадцять тисяч надбавок, за старим звичаєм, орендуємо і відпускаємо на цілий рік. 17. Casus fortuitos як Бог захистить ворога Корони, чума повітря і вогню, якщо не дай Бог комусь, хто зазнав шкоди, це буде deducere et quantitatem damni proprio iuramento comprobare на нашій місцевій раді. А як щодо суми двадцять дві тисячі до скарбниці в додатку? залишилося більше percepti зарплати, тому до наступного збору нашої декларації я повинен залишитися в IMci. Однак, після закінчення терміну оренди Пана Чашника, die ultima Martii anni futuri, яка має бути тимчасом, якщо новий наш сеймик не був призначений цим принципалом, більше немає жодної можливості виконавчого втручання Пана Чашника, але міста можуть і повинні вибрати це положення згідно з правом орендарів, і вони повинні зробити це за вказаними недоліками. в законі. 18. Сяноцька земля має свої тенони, вибори яких pro die 1. Octobris починає цього року, робить таку ординацію. Сума шипа становить 1 жовтень за цілий рік до такого дня в наступному році, що припадає на IMci пана Олександра Устрицького, сяноцького вояка per modum arendae на суму злотих. 3000 р. звільняємо, з якої суми на витрати і потреби податкового суду цієї землі, по засіданні, IMć, з одержанням цих пана і пані суддям зл. 1000, решта суми 2000 злотих. Ми залишаємо це там у розпорядженні сейму, який має casus fortuitos, і як береже Боже ворога Корони, чуму повітряну і вогненну, якщо, не дай Боже, якась із цих справ завдала йому якоїсь шкоди, то він повинен це довести et quantitatem damni iuramento comprobare proprio на наступному сейміку. 19. І оскільки у випадку минулої оренди пана Красовського решта сум із цього положення має бути утримано, це має бути винесено в майбутніх судах, а гроші мають бути передані на розсуд цього суду. 20. З якої кам’яниці, як від IMci пана військового, так і IMci пана Красовського, laudo-забезпечений борг до WIMci пана Lubaczów Castellan виплачується і виплачується декретом цього суду приказати. 21. В котрих судах і борг ВІМці до старости сяноцького ліквідовано декретом як би realiter і зразу сплачено IMcie pp., щоб суд їх подумав і призначив. 22. Скаржилися їм панове. збирачам і витягувачам наших земель за великі кошти, які вони понесли, живучи у Львівській комісії на дорозі там. Поважаючи справедливу братню владу, ми доручаємо панам на наших землях. суддям, pro arbitrio et iudicio suo, відшкодувати їм завдані збитки грошовою компенсацією, яку вони можуть визнати, вирішити та визначити, кому вона повинна бути належна; які negotium conscientiae et fidei ми довіряємо особливо ЇМ. 23. А оскільки львівська комісія наказала в деяких місцях Сяноцького краю провести інквізицію щодо видачі подушних податків, то ми поклали її на суддів IMciow pp., щоб вони вигадали засоби масової інформації для заспокоєння цієї salubria. 24. Оскільки необхідно, щоб наша Перемишльська і Сяноцька землі мали свого представника для податкових судів у Радомі, то ми використали пана Мацея Устшицького, суддю з Сянока, як комісара на шлях і витрати в Перемишльській землі. 800, з Сяноцької землі 400 злотих дозволяємо, що сумою IMcie pp.. Вони мають бути призначені і вирішені судом у своїх землях. 25. Нижній замок Львова був у великому запустінні, маючи на увазі, що ні земельні записи їх депозиту, ні їхні не могли завдати великої руїни. муніципальні службовці, assidua praesentia яких дуже