Якщо ми поглянемо на зміст цих сотень актів, що пояснюють сеймикове життя у Вишні, головному сеймику цілого великого воєводства (крім Вишнянського, майже одночасні сеймики відбувалися в Галичі та Холмі), то, виходячи з кількості актів, мусимо відзначити ріст сеймикового життя від першого періоду. Приріст сеймиків у другому періоді більший, ніж у першому періоді, непомірне розширення спостерігається в третьому періоді, а значне зниження життя сеймиків в останньому, четвертому періоді. Так, у першому періоді є 231 акт, у тому числі 46 актів із 37 депутатськими розпорядженнями, тобто 83 номери, що становлять майже третину всіх актів тому, а в другому періоді маємо 130 актів, які разом із 29 депутатськими розпорядженнями становлять 159 номерів, тобто половину всіх актів цього тому, яких налічується 230. У третьому періоді з 296 номерів ми нараховуємо 122 похвали і 36 інструкцій, всього 158 номерів; припускаючи, що всі інші питання є прямою кореспонденцією сеймику або актами, найтіснішим чином пов’язаними з сеймиковими лаудами, ми дійдемо висновку про надзвичайний розвиток сеймикових лауд, бо лише кільканадцять питань походять від коміцій, що виходять із сеймиків, званих скарбовими комісіями, тобто boni ordinis, усі інші є власне сеймиковими Iaudas. Їх кількість у цьому останньому томі Вишенських незначна, тому що основною структурою актів є не laudas, а постанови комісії boni ordinis. З 261 випуску цього тому 74 питання є постановами комісій boni ordinis, тобто більше третини, тобто 3-5 актів, містять не lauda, а резолюції цих комісій boni ordinis. Це постанови скарбової комісії, видані місцевими зборами щодо земельних зборів: чиншових і земельних. Оскільки в цей період є чотири конфедерації, то в кожній з них по 30 актів, а в 1764 р. Віський сеймик був поділений на три сеймики: Львівський, Перемишльський і Сяноцький, тому ми маємо мізерну кількість власне Вишівських актів і лише з Явдами Львівської, Перемишльської та Сяноцької землі кількість лаудів є значною – і з їх загальної кількості можна мати точнішу інформацію. ідея. про повний розпад і падіння Візьких сеймиків. Вже від величезної кількості земельних резолюцій, земель Вів, Жидачів, Сянок і Перемишль, розпад генерала Візена-
XVI Передмова колишню могутню державу на дрібні частини, а зі змісту постанов повний крах самостійності сеймика і становища органу земельного самоврядування, а не керівного органу Ради та повноважень його управителів.