1. Інструкції JWIMci пана Бугуслава Устрицького, каштеляна львівського. Антоній Зеленка, ловчий львівський, Єжи Шептицький, староста обуховський, Єжи Дунін Борковський, підстольник жидачівський, Єжи Корабйовський, лейтенант львівський, посланці до пресвітлого короля польського Августа ІІІ і великого князя литовського, руського, прусського, мазовецького та Жмуйдз, Київ, Волинь, Поділля, Лівонія, Смоленськ, Сіверськ і Черніхів, а спадкоємний князь і курфюрст Саксонії щасливо запанував від Руського воєводства на зборах у Вишні 14 березня 1735 року.
2. Цей верховний володар лордів, цар царів, серед іншого, завдяки всемогутності свого божественного атрибута, використовуваного для підтримки та встановлення влади в supremo regimine, непорушному будь-якими людськими зусиллями, що cunctas vicarias suas на землі potestates від його вічного рішення in praemissis. Отже, коли eadem virtus altissimi insuperabili et independent!
imperio suo на польському престолі Пресвітлого Короля IMci Августа III з радістю ставить нас і наше воєводство також ad satisfactionem votorum popularium amplectendo з божественним рукоположенням і розпорядженням IMci pp. депутатів, щоб зробити нашу провінцію не тільки recognitionem supremi, salvis iuribus et libertatibus nostris, domini et submissam venerationem at the престолу Жкр. Вони представили, але також повідомили, що провінція pro firmiori наша непорушна рішучість і вірний послух certitudine et securitate, з гідністю Jkr. Під іменем Августа III наші права, вольності і вольності були конфедерацією і в цій конфедерації аж до сейму pacificationis, omnium accedente assensu зобов’язували і зобов’язували.
3. Бо великий найсвітліший Жкр. Mci стор. п. м. Пресвітлому Королю Августу Другому, святої і великої пам’яті, котрого ineluctabiles fatorum наша провінція sentit dolores, предкам in posteris дарувала незгасну славу, милостиво дотримувалася і дотримувалася прав, вольностей і вольностей, розширювала і встановлювала незабутню пам’ять протягом століть, так як наша провінція так само милостиво і справедливо in manutentione згадувала наші права, свободи і свободи певні Джкр. Mci стор. п. м. панування, щоб укріпити нас і наших наступників securitatis et manutentionis цих згаданих свобод, наш omni meliori modo providendae, до величності Jkr. Це ті, щодо яких наші депутати будуть вносити пропозиції.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]