4. Він вжив таких рішучих заходів, щоб не бачити Іп. він не хотів бути старостою вердальським і не дозволяв йому йти до міста для розмови, і справді, він люто відвернув своє серце та очі від своїх обов’язків перед батьківщиною кров’ю, громадянством, характером, оплатою та утриманням, якими він був зобов’язаний найсвятішій релігії, яка була взята з крові його предків, і, нарешті, сильно зневажав землевласників у фортецю, і місто, і монастирі з прошеннями і застереженнями, і погодившись із самим Іп. староста львівський до сильної та скандальної нації, і, незважаючи на огиду чужинців, він зайняв гарнізон і силою змусив місто чинити потужний опір війську Конфедерації, що складалося лише з кінноти, настільки, що від сьомої години вечора першого дня червня, коли розпочався напад, до шостої години ранку він мав тривати з деякими втратами людей з обох сторони, особливо конфедеративні, після того, як їх тричі відбили від валів. Нарешті він дійшов необережного рішення, що, переслідуючи конфедератів, які поверталися від Краківської брами сильним гарматним і рушничним вогнем, він наказав стрільцеві підпалити панський будинок навпроти валів біля єзуїтського костелу, який завдяки цій пожежі привів багато божих святинь, монастирів, садиб і палаців у ідеальний стан.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]