6. У реліквіях на WWIMci pp. МП згадуються Його Величністю Воєводою Київським, Гетьманом В. Кор. і, не в змозі мати sine vulnere vulnus, коли дивиться на непоправне спустошення anteriori hostilitate майже цілого свого майна, він шукає протиотрути в братніх серцях цілого прекрасного Руського воєводства, а особливо в recognitione grata прекрасної землі Львівської, вже не в тому, що є непоправним і що було publicum для всієї долі, а в що може бути concessibile ad aliquam iustae alleviationis particulam, села Milno cum sortibus suis, Mszaniec, Wertełki, Ditkowce до маєтку Załoziecki JWImci p. воєвода київський, гетьман В. Кор. що належать до тарифу славетного воєводства Волинського, або до тарифу славної землі Львівської, мають regulari, раніше in questione, adigebantur prej to incurring duplicati oneris, when nec ratio nec modus erat reducendi iniuriam ad mensuram coaequandae iustitiae, хоч для кожного на цю дату onerosissimae, тепер хоч так, що від IMciów pp комісарів чудової землі львівської не були ці села funditus розорені, піддані ad aliquam provisions portationem miseram ad avita non supporlandam instat et insistit JWIMć пане гетьмане коронний, скільки, коли з трьохсот часток, подарованих російським комісаріатом на прекрасне руське воєводство, сто двадцять їх припадає на чудові землі львівські частки поступилися, включно з дієвою інстанцією самих WWlMci pp. просять депутатів Я.В.В.Воєвода Київський, коронний гетьман коронний, тим більше, що вже є доручення від Республіки Польщі per constitutionem 1717 titulo securitas до високочесного Юзефа, воєводи київського, Потоцьких, народженого від Міхала, польового писаря коронного, і заспокоїти суперечку між Кременецьким повітом, Львівською землею. та маєтки воєвод. Київ позначив ad dirimendam et decidendam quaestionem, до якого воєводства належать ці мої села.
Rkp. Біблія Оссолла. 3579 ф. 412-413.
Вишня, 11 вересня 1736 р.
Шафа Laudum, Wissen.
1. Ми, ради, достойники, урядовці і всі лицарі генерального воєводства Руського, зібравшись у Wisznia ad locum consultationum solitum pro tempore, lege publica assignato, тобто після сеймику депутатського, до коронного трибуналу того ж воєводства вчора в crastino того ж сеймику депутатського, тобто у вівторок після святкування Різдва
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
Пречистої Діви Марії в нинішньому році 1736, коли з ласки Божої, coadunati sunt animi et sensus concivium, під керівництвом JWIMci пана Миколая Солтика, каштеляна перемишльського, ми погодилися на iaudum nemine contradicente sancitum і резолюцію в спосіб, описаний нижче.
2. І перш за все, ми дякуємо Всемогутньому Богу, qui regit mentes hominum reges et regna gubernat, з найглибшим смиренням, що разом, post tristia rerum spectacula, Республіці Польщі та нашому воєводству може бути дарований respirium свободи з солодким миром sub felicibus auspiciis Найсвітлішого Короля Августа III до н.е., даруючи Польська корона et in antiqua форма свободи in plena activitate він зволив дозволити нам провести збори.