Похвали, вміщені в цьому томі, як і всі матеріали досліджень, ілюструють насамперед систему сеймиків у Руському воєводстві в період занепаду сеймикового життя і водночас повільне перетворення інституції, яка спочатку мала таке важливе значення в державі, в орган земельного самоврядування, подібний лише незначною частиною до старих незалежних сеймиків. Цей орган остаточно виконує рішення сейму, становлячи як би виконавчий орган сейму.
Ця трансформація відбувається поступово і набуває ефекту повільно. Немає потреби спочатку вирішувати питання про війну та військову повинність, яка за Нешавським статутом була закріплена за шляхтою. Давали платню за війну, результатом якої була згода на військові плани; але розмір платні визначався зборами; від тихого сейму й далі ці платні були обов’язковими, а розмір їх постійним і піддавався лише незначним коливанням. За Станіслава Августа сейм стояв над сеймиками, звільнився від їхньої влади і спрямував свою увагу на органи, які називалися комісіями boni ordinis; під керівництвом того ж сейму вони стали помічниками в уряді державних провінцій, воєводств і земель. Так само, як колись збори, сьогодні комісії boni ordinis обирають своїх урядовців, але займаються вже не державними справами, а земельними, і стають органами земельного самоврядування.
Перегляд змісту актів цих зборів і особливо цих комісій; просто дивлячись на предметний покажчик, можна легко вказати, що збори віднесені до органів, які обговорюють питання земельного самоврядування. Інша справа, що поки ці органи радилися про винищення домашніх грабіжників, чужоземні нападники ділили батьківщину....
II.
Конфедерації. Характеристика першої конфедерації. Друга конфедерація та маніфести проти неї. Конфедерація в таборі. Смерть маршала. Дуктора та протести проти нього. Бої в таборі з протестами і демонстраціями. Взаємні звинувачення сторін. Некомпетентність у підтримці короля Станіслава. Згубний вплив саксів і московитів.