З різних причин як земельні, так і міські збори законно чи незаконно замінюють сеймики; Зібрана тут шляхта виражає свою волю, роблячи вибір або приймаючи постанову, обов’язкову для повіту чи й усього воєводства. Щоправда, це були постанови, які доповнювали постанови, вже прийняті на місцевій раді чи парламенті, як уже було сказано вище, або постанови, спрямовані на оборону. Траплялося, однак, що під час таких щорічних зборів організовувалися колективні протести проти сеймових постанов, наприклад, жителі Сянока протестували проти ухвали про представлення 8). Тоді земські старости виступили рішуче проти такого зловживання річниками з боку братів поміщиків, бо річники не є зборами, і було б pessimum exemplum, якби повітові річники були змінені сеймом 9). Висновок цих старост, сформульований про те, що всі сеймикові дії та постанови в роках є незаконними і недійсними, був цілком слушним, однак цей докір також свідчив про намагання поміщицької шляхти розвинути сеймикове життя поза рамками, вказаними сеймом чи королем.
Ознаки спроб розширення парламентського життя бачимо також на збройних зборах шляхти. «Воєвода, каштелян або взагалі найстарший земельний сановник мав повноваження закликати землевласників до зброї в разі небезпеки, і ці збройні збори вважаються компетентними ухвалювати постанови, що стосуються суворо оборони, як, наприклад, залишатися під зброєю, порядок у таборі тощо. У нашій колекції маємо 10 постанов щодо цього, прийнятих у таборі під Львовом наприкінці 1575 р.).
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]