У цей період ми знаємо про родину Куропатницьких як двох посланців — ієроніма подолянського, обраного 1676 року, та Януша, львівського суддю, обраного на сеймику 1689 року.
У згаданий період відомо про родину Корчак Ставських як посланців у 1652 р.: Ставський, чашник перемишльський, у 1662-73 рр. Ян, чашник львівський, а в 1693 р.: Миколай, хоругвоносець латичівський. Ян також був підстаростою та міським суддею у Львові та головував на сеймових сесіях у 1656-75 роках, тоді як Миколай, сяноцький стольник, був маршалком у 1661 році, а інший Миколай, латичівський хоругве, у 1690 році.
До переломного періоду належить також рід Огоньських Тшебуховських, а саме Марцін, чашник Березько-Куявський, потім перемишльський столяр, депутат від 1667 до 1680 рр., який у цей період також чотири рази був маршалком місцевої ради, та Адам, шафар Брацлавський, депутат від 1701 р. Період. закривається трьома відомими іменами, а саме: "Вишневецький, Замойський і Яблоновський. Міхал Єремі, ксьондз Вишневецький, був депутатом із Замойського Єлітова, а в 1669-70 роках ксьондз Константій Кшиштоф був обраний депутатом; він також двічі був спікером зборів у Вішні; львівський, пізніше адміністратор, а нарешті воєвода люблінський і коронний підскарбій, а в 1696-1701 рр. Юзеф Замойський з роду Яблоновських відомі Ян, прапороносець львівський, посланець у 1693 р., і Олександр, коронний прапороносець, обраний посланцем у 1703 р.
За весь період, з 1572 року до кінця XVII століття, є імена кількох парламентарів і маршалів, які зустрічаються в списках лише один раз. В кінці 16 століття з'явилися такі представники цієї категорії. 1572 Станіслав Тарнавський; 1575 р. Hieronim Krzeczowski, староста серешівський і Stanisław Czarnocki, суддя саноцький; у 1587 р. Миколай Язловецький, староста снятинський, Прокоп Рашко, суддя галицький, і Балтазар Станіславський, підкоморій сяноцький. Відомий землеписець, згодом камергер львівський Ян Свошовський гербу Абданк був маршалком у 1606 р. і був посланцем у 1590, 1596, 1607 та 1613 рр. У 1596 р. були посланцями Спитак Лігенза, каштелян Чеховський і Марцін Броньовський. Маршали цього періоду не впевнені; у 1574 р. її очолював Себастьян Жоравінський, камергер галицький, у 1575 р. Ян Бейковський, перемишльський столяр, який у 1587 р. був маршалком Жешувського з’їзду, у 1587 р. 8/5 Станіслав Подолецький, львівський столяр, а в того ж року 20 вересня Ян Яскманіцький, перемишльський земський письменник.