З Августом У. починається новий період у розвитку парламенту.' нтаризм; зникають також шляхетські доми, які вважали старий польський державний устрій непорушним ідеалом, і виникають нові, що приносять нові погляди та нові ідеали. Сюди в першу чергу належить родина Оссолінських Топор. Щоправда, жидачівський староста Гієронім у 648 р. був неодноразово депутатом, але діяльність Миколи латичівського старости, а пізніше жидачівського чашника сягає часів Айруста ІІ. Він головував на Обчовському сейміку 1702 р., а 171-2 р. був обраний посланцем чашником. Відомий також Юзеф Оссолінський із Тенчина, який був маршалком на Вішському сейміку 7/6 1734 року.
Майже одночасно з родиною Оссолінських з’являються пруси Яблонові3: у 1693 р. — Ян, прапороносець львівський, а в 170:5 — Олександр, коронний прапороносець; і як маршалки Станіслав Ян, воєвода руський у 1668, 1669, 1672 і 1702 роках, і Ян, коронний прапороносець у 1693 році.
XLVI
З родини Цетнерів гербу Пшерова є ще представники, а саме посланці 1675 р. Ян Щеровицький, староста 1699 р., Олександр Щовіцький, староста, 1712 р. Францішек Камьонацький, староста, та Юзеф; у 1733 р. Ян, коронний, у 1756 - 1758 рр. Домінік Стоцький, староста; у 1760 р. Ігнацій, староста коритницький; Відомі два майшалки цього періоду: Ян, староста щуровецький у 1674 р., і Ян Цетнер із Чертвіц, маршалок сеймиковий від 23 лютого 1712 р.
Дідушицькі також у згаданий період вносили нові ідеї в громадське життя як депутати, так і крайові маршалки. У 1696-1712 роках Єжи Дзьодушицький, староста жидачівський і коронний, відомий нам як посланник, який у буремних 1703 і 17(4) роках головував як кондуктор на таборових зборах воєводства. У 1076 році жидачівський староста Францішек був депутатом, а в 1736 році Юзеф був маршалком Францішеком, львівським хоругвим.
Росновських гербу Огонь ми знаємо як маршалків, а саме в буремні 1703-1716 рр. — маршалка російського союзу Миколая Росновського, підвоєводу львівського, який був посланцем у 1703 р., а в 1730 р. — Юзефа, ловчого подільського.
Проте рід Ржевуських із Кживд і раніше брав участь у громадському житті воєводства. І так ми знаємо Станіслава, підстола брацлавського, а з 1655 року суддю львівського, який служив п’ять разів у роках 1652-62; у 1661 р. був посланцем львівський письменник Міхал, відомий воїн, згодом підскарбій коронний, а в 1666 -1682 рр. — староста холмський Міхал; у 1672 р. Ян Чесник львівський, у 1730-1735 рр. Міхал коронний Крайчи, у 1648 р. Францішек староста кам'янський, у 1756-1762 рр. Францішек коронний польовий письменник. Як маршалки відомі нам також згадані вище Станіслав, підстолій брацлавський, у 1659-1633 рр., та Міхал, письменник зі Львова, у 1661-1676 рр.