з Коломийським та Ірембовським повітами та третій Холмський сеймик для Хелмської землі з Краснобтавським повітом; четвертий збірний центр був у Белзі для всього Белжецького воєводства з Любачівським, Городським і Буським повітами. З актів цих чотирьох сеймиків ми дізнаємося про надзвичайно активне життя поміщицької шляхти, про сміливе захоплення влади в активні руки, про зростання парламентського життя та його занепад, ми дізнаємося про організацію сеймику, про його прагнення до розвитку і децентралізаційні напрями та наслідки цих, про його ставлення до інших сеймів, до сейму та до центральної влади, словом, про все політичне та громадське життя поміщицької шляхти. тут численні пояснення його минулого. Коротко зупинимося на, мабуть, більш важливих моментах, а саме тих, про які нові джерела дають змогу краще зрозуміти, а насамперед ми можемо дізнатися про саму асамблею, її організацію та напрямки розвитку.
Публікацію розпочинаємо зі збірки актів, що стосуються Wi-Bzenski sejmik.
Вишенський сеймик називали Руським генеральним, бо він був осередком зборів для всіх руських земель, тобто Холмської та Галицької, крім Львова, Перемишля та Сянока. Першою землею, що відокремилася від неї, була Холмська земля, яка в XV столітті отримала окремі сеймики, які відбувалися в Хелмі чи Красниставі. В 1563 р. Галицька область дістала від парламенту дозвіл на окремі збори в Галичі, з огляду на «віддаленість і густоту» 1), які мали відбуватися перед генеральною, а як кажуть конституції 1581 і 1613 р.: за тиждень до повішення -). Тому в 1563 р. в Руському воєводстві було три повітові збори: Вишський, Хелмський і Галицький; перші два відбуваються одночасно, тобто в однакові дати, тоді як Галицький фестиваль відбувається за тиждень до фестивалю Вишенського.
З цих трьох осередків парламентського життя найважливішим був Віслацький сеймик, і тому, що саме тут у XV столітті відбувався єдиний на всю Русь передсеймовий сеймик, і тому, що він до останнього часу охоплював цілі три великі землі, і, нарешті, через близькість до столиці воєводства, а отже, до органів центрального управління великого воєводства, і? Під час міжцарів'я відбувалися генеральні збори у Вішні 3) або принаймні під Львовом чи в самій столиці ^), на яких засновувалися конфедерації цілого воєводства, а також інші генеральні збори всіх руських земель, напр. для заснування генерального суду Руського воєводства 5), в присутності посланців від Холмської та Галицької земель. У всякому разі, хоч усі землі воєводства об’єдналися або утворили спільні союзи цілого воєводства, але землі, що належали до окремих зборів, зберегли свою окремість, як це бачимо у справі холмських землевласників у 1572 р. 6) Це також окремий хелмський сеймик^ 27 липня 21573 р.