Частина 15

Ad ofTicium et acta praesentia castrensia capitanealia sanocensia personaliter venientes gsi. Nicolaus Dydeński de Dydnia et Martinus Skorgiewski, nomine suo et caeterorum infraseriptorum nobilium et incolarum terrae sanocensis eiusmodi solennem protestationem ad acta praesentia fecerunt: Що на попередньому Вішнянському сейміку ^) Їхні Пани, деякі присутні magno conatu contra mentem інших присутніх своїх Панів, які без великої Допомоги прибули, а більшість зібраних (що привели невідомих їм людей на попередніх Вишнезьких зборах) були заглушені, вони постановили перед парламентом зарахувати приватних бурмістрів і підстарост міст універсалами для простих і боязких людей, щоб вони не підпали під злочини, описані звичайним правом, щоб передати їх двом у неділю перед сеймом, який вони змушують. Тому ми, шляхетні люди, що не брали участі в цьому зібранні propter legalia impedimenta, подаємо цей протест через нашого рідного брата пана Миколая Дидеоського та пана Марціна Скоргієвського до міста Санок. І перш за все, ми заявляємо про себе перед Богом, головним опікуном і захисником наших свобод і вольностей, ми також заявляємо про себе перед нашими братами і сестрами, людям лицарства, які будуть судити про нашу правоту на основі наших емоцій, і, нарешті, ми вшановуємо цей posteritatis nostrae, щоб переконатися, що ми хочемо зберегти ці свободи, які ми отримали з рук наших святих предків, intergerrime et sacrosancle, наскільки ми можемо. Крім того, оскільки ми маємо належну повагу до влади Короля Непорочного Зачаття, якого ображають майєстати, які привласнюють собі написання рекрутських універсалів, що є змаганням для Господа та голови нашої Республіки, ми маємо повагу та авторитет загального права, яке має бути створене не конкретним сеймиком, але всіма ординцями на сеймі, ми маємо свої власні священні звичаї, звичаї наших. предків і наших власних, які керуються своїм природним змістом і не передують закону в його наслідках і виконанні. Тому що було б суперечно самій природі, щоб effectus causam suam мав передувати йому. Нарешті, це справа нашої вільної волі, що ніхто нічого не може зробити без нас. І коли б хто хотів припустити, що він міг би зробити для нас щось у цій справі, через нашу відсутність на сеймику, то він дуже помилявся в цьому, що, хоч сила речей може виразно виявлятися, але нехай буде досить на цьому, що люди контрибуції повинні лягати рівним тягарем як лицарського ордену, так і сенаторського кола. А оскільки ця постанова сеймика сенатора absentem afficere не може, отже, ані шляхтич, ані будь-який приватний сенатор non afTicit, з причини, що не має потреби бути на сеймику, бо сеймику нічого іншого не належить робити, то вибрати одного члена сейму і справа має бути suppeditare до сеймових обговорень. Сенатор має в раді свій tractare rempublicam, але ніхто з дворянства не може туди потрапити, він доручає це обраним депутатам. Було б також абсурдом, якби хтось хотів звільнити сенатора від цього обов'язку, під який підпадає шляхтич, а він був би звільнений при цьому, коли б шляхтич давав платню згідно з постановою сеймикової, а сенатор не був зобов'язаний платити тільки згідно з постановою сеймової, а deterior conditio шляхтича було те, що коли б сенатор давав тільки дві платні, то він давав би. чотири. Таким чином, ми заявляємо, що оскільки ми не дозволяємо це, ми не дозволимо такі конкретні рішення з вищезазначених причин, а не у vim