Кастр. сан. luridica 323 стор. 2119.
в Перемишлі 18 березня 1588 року.
Перемишльська конфедерація, Ряшівська і Львівська конфедерація пояснює причини затримки.
митниці до короля.
Actum in castro premisliensi feria sexta antem dominicam quadrasimalem Oculi proxima apno domini milesimo quingentesimo octuagesimo octavo. З'явившись мужньо перед канцелярією і місцевими актами міста Перемишля, Ян Бєйковський, родом із Бєйкова, столник Перемишльської землі, один із конфедератів Перемишльських а) і львівських конфедератів Руського воєводства, засвідчив перед Богом, людьми і місцевою канцелярією, що хоч після смерті покійного пана короля Стефана не розумів нікого більш відомого і з кращою і кориснішою Республікою і загальним миром.
а) Жешовський П.
>) Того ж дня Анджей Стадніцький з Дубецького та Самуель Стадніцький з Домбрувки отримали позови за crimen perduellionis ad instantiam s. obedyeneyjna Станіслав Тарнавський, земський прапороносець, Станіслав Чарнецький, земський суддя, Єжи Пклка з Грабовниці, саноцький мисливець, і Ян Стадніцький зі Жміґрода, староста Нового Міста. Там само с. 2169.
тим впевненіше, ніж польський король IMci сьогодні, Сигізмунд III, що й перед тим, і на останній зустрічі у Львові, він ніколи не був проти особи короля IMci, але тому, що з іншими конфедератами, з законних причин, він не корився королеві IMci до того часу, сподіваючись, що він зможе побачити присягу IMci з іншими. Він захищає права і вольності Корони, підтвердження iurium, pactorum conventorum, виправлення законів і виправлення трибуналу, modum selectionis regis, який ніколи не був посланий до жодного конгресу в письмовій формі від Руського воєводства, як це було попередньо домовлено, також очікуючи і розуміючи, що воно не могло закінчитися на коронаційному сеймі, задля розрізнення того часу людського. духів, але тільки на наступній генеральній асамблеї, за те, щоб усі ці речі sub censuram лицарства відправити до окружних асамблей. Але оскільки я вже бачив присягу короля Непорочній Конфедерації та підтвердження iurium a k'lemu, що contra intentionem et propositum asperitas constitutionis et paenarum illi apositarum відбулося, так що, не чекаючи того часу в конфедерації, кожен земельний урядник повинен бути підданий владі короля. Через присягу вони присягнули на покору та покору, тому важко здійснити конфедерацію відповідно до її опису, тому, коли вони складають таку присягу ut supra, соленоїд каже, що він нічого не зробив, щоб зробити цю конфедерацію, але він це робить на даний момент, тому що він бачив присягу короля, яка підтверджує його права, і до якої austeritas constitutionis його приваблює і з цієї точки зору також, що він ніколи бажав або хотів мати іншого сеньйора чи короля до Корони, і не думав мати іншого короля, крім сьогоднішнього Сигізмунда Третього.