і домагатися нашої справедливості та земель, відібраних у нас, і, обіцяючи це та підкоряючись цьому положенню, що б він не вирішив, він зупиниться на цьому. І коли він дасть нам, щоб наші землі були повернені нам згідно з нашими привілеями, за його працю і старання, які він робить протягом тривалого часу, ми спочатку віддамо йому потік Ільнічек з усіма горами до Усця. КВін, що для добра всіх нас, громадян цієї країни, задумав збудувати замок в Уніку, на дитячому майданчику на нашому спільному пасовищі, щоб він охочіше задовольнив наші потреби, ми віддаємо їм цю гору і чисту дорогу до неї на час. І оскільки все це і всі умови, описані вище, здійсняться для нас і наших нащадків, ми підемо і запишемо цей літопис, не втікаючи жодним чином від минулого. А хто сего не зробить, то буде судитися до міста чи до перемишльських земель, чи до Сянока, мусить доволі за земельну шкоду. Якщо префабський шляхтич Лончко Уницький або його наступники зобов’язані внести поточний напис табору Саноцензії з цих записів до земельних книг Премисленсії або Саноценсії протягом одного року, інакше в межах строків закону, принесіть листи та зробіть подібний огляд. І це він повинен зробити та завершити за згодою вищезазначених дворян Юніккі, для їхнього схвалення він має бути присутнім і вписатися до них. Юнікі особисто принесе та встановить частину поточного напису до вищезазначених земельних документів на час, названий і описаний щодо Уттераса, і буде утримано або його наступники будуть утримані. Ті, хто, таким чином, пов’язані тим самим статутом, і кожен з них окремо, зобов’язані погодитися на цей напис, щоб зробити подібний перегляд і схвалити та ратифікувати те саме в усіх пунктах статті, і це під земні збитки за просте ствердження слова без тілесної клятви, оцінене за будь-якої окремої умови, зазначеної вище. Миколі Тарлу та його наступникам, через самого Лончка Уницького, стільки разів, скільки потрібно було заплатити підкоренням і перехрещуванням. За його земні збитки, через невиконання всіх вищезгаданих умов, через самого гсума цитувався сам Лончко Уніцький або його наступники. Миколая Тарло або його спадкоємців до земельного суду або табору Саноценсе або Премисліенса або до тих самих офісів, відтак відступаючи з будь-якої землі округів або з усіх своїх власних або з усіма їхніми майнами та їхніми спадкоємцями до юрисдикції та права цього, до якого він буде цитований у вищезазначений спосіб, повністю подавши та підписавшись, у першому терміні виклику до беззастережно стояти, підкорятися, відповідати та бути зобов’язаним відшкодувати вищезазначені земельні збитки та бути утриманими, термін провадження безоплатно та інші умови справи не визначаються будь-яким питанням чи кольором, вигаданим, судовим чи позасудовим, правдивим чи простим через недуги, не відкладаючи це, ні для більшого, ні отримуючи будь-якого заспокоєння само по собі, відмовляючись будь-яким чином від права на все засоби правового захисту, клопотання, апеляції та вдаватися до тих самих відстрочок і подовжень будь-якого роду, які зазвичай надаються та надаються законом, у військових коллоквіумах або взагалі, зокрема щодо наземних угод, будь-яких королівських перешкод і опору, військових експедицій, будь-яких королівських перешкод, не ухиляючись від сплати трьох або дев’яти марок грошей за ту саму земну шкоду, не ухилення від будь-яких земних приписів і будь-яких загалом, так що загальність не применшує спеціальності і, навпаки, загальну спеціальність у будь-якому з приміщень. Незалежно від вищезазначеного та будь-якої іншої юридичної та позасудової підтримки його справи, під оплату тієї самої земельної шкоди, яка, звичайно, якщо буде сплачена, вищезгаданий Лончко Уніцький та його наступники будуть зобов’язані задовольнити цей напис та його зобов’язання, так часто, як це буде необхідно, перед вищезгаданим Ніколао Тарло та його наступниками, на якій розміщено меморіал. 2. Особисто постати перед канцелярією табору Саноценсе та присутніми людьми. Маш Матковський із землі та району Самборія cavendb наразі за рахунок інших знатних сусідів, яких тут немає, таких як Сєнько, Льончко, Машік, Андрейова Саданська, діти Васьковича Тола, а також Іван, Ігнат, Льончко, Петро Попович, братство Міхалковієта, а також Петрі Тимкович IWatkowskich і записавшись на те саме у всіх своїх добрах, з sufTicientiąue від надіслав усім вищезгаданим дворянам, вийшовши у відставку від земель, прав і округів, що належать будь-кому з його власних, і сам разом з усіма добрами взагалі, без будь-яких підданих, крім своїх власних, підкоряючись теперішній юрисдикції табору, повністю включивши і підкорившись цьому акту, будучи здоровим розумом і тілом, він публічно визнав себе вільним і виразно, тому що він і всі інші вищеназвані шляхтичі Матковські дають і дарують gso. Nicolao Tarlo de Sczekarzowice vexillifero premisliensi plenam et omnimodam facultatem ad omnia infradescripta agendi ad conventum generalem spectantia, ubicumque locorum indicetur tempera hoc interregni, polonico idiomate scriptam per eundem Matkowski ad acta praesentia in carta porrectam tenoris infrascripti: Що в той час вони були підпорядковані конфедерації та загальній згоді в Домброві Долгомосціській на річці Ракієм у Wisnie, звільнені по дорозі на вибори в Ломжі, або де вони будуть проводитися, бачачи такий гострий і суворий дозвіл, на який вони були дуже готові зробити достатньо, але через бідність і їхнє падіння, яке сталося не через зовнішнього ворога, а від їхнього природного запанували жорстокою і безбожною несправедливістю та експропріацією всіх їхніх земель, чого вони не повинні були робити, бо королева Бона, призначивши власні села своїм комісарам і старостам, силоміць і неофіційно взяла їх під закони ґмін, і відібрала осілі села, двори, фураж, землі та всі їхні землі, які вони мали в землі свого зла, описаного у своїх привілеях. Чосновський бурмістр, прибувши, наказав своїм селянам не коритися більше своїм колишнім панам, поділили двори та хутори, а хто прийде чи прибуде, того вб’ють. Що зробили вони своїм панам, що так їм догодили, що інші померли блукаючи під частоколами, багато їх пішли на Влахію на Угорщину, одних вислали до турків, інших стратили, повішали, багато разів помирали, жебракуючи, майже сповнилося над ними єврейське прокляття, що ваші раби будуть панувати над вами. Кілька перших сотень з них служили на благо Польській Народній Республіці, сьогодні двадцять коней з усіх цих сіл не підуть служити ПНР. Інші, обшарпані люди з палицями, мусять вийти, бо все вивезли, і навіть у той час нас уже не можна було зібрати, навіть тих п’ятьох, яких ми послали в супроводі перемишльського прапороносця пана Миколая Тарле. Бо не тільки імена від нас відібрали, але з цими привілеями наші скарги і протести протягом тридцяти сеймів завжди так нав'язували, що ми не знайдемо більше в Короні Польській бідних шляхтичів. І той пан. Ось уже двадцять літ тримає між нами Миколай такі милостиві, благочестиві, справедливі й добросусідські стосунки, що ніхто й ніколи не міг йому поскаржитися на наші утиски і поневолення, які ми й досі терпимо від самборського повітового старости, так що на наші імена, як на наші казарми, більше нас беруть, ніж царські селяни, писарі, пристави, сільські старости в дворянську хату вдеруться, indicta causa, без згоди, не противлячись закону, вони заберуть дітей, а худобу виженуть із стайні, щоб і вона могла пастися в своєму саду. Чому цей пан Миколай Тарло заступився за нас проти кількох старост і завдав ворожнечі та біди за наші кривди? І ми всі, особливо бідні через свою бідність, а інші через хворобу через хворобу, віддаємо панові Тарлу свої голоси, як шляхтичі, щоб обрати короля, і що б він у цій справі постановив, обіцяємо виконати нашим добрим, чесним словом і прийняти з вдячністю. Хто б нам у Республіці Польській за наші кривди поміг, як він здавна робив, даючи йому повну владу цим нашим положенням домагатися наших привілеїв і нашої справедливості та відібраних у нас земель, і обіцяючи це зробити і підкоряючись цьому положення, що б він не постановив у всьому цьому зупинити. А як дасть, щоб наші землі були повернуті нам згідно з нашими привілеями, за працю, турботу і старання, які він докладав до цього здавна, тоді pro nunc віддамо йому все болото Олено в Микулчиній усті, а для спорудження ставка, якщо він забажає, забудуємо всі болота над ним, аж до теперішнього поселення на річці Йшно, щоб він був більше. готові до нашої справедливості. допоміг. А коли Господь Бог дасть нам добитися справедливості, і наші землі нам повернуть, тоді ми повинні негайно його віддати, і з цим заповітом даємо Красне обоє з Зятем, Чащоватом, Горбом.
Частина 2
сторінка 64/866