Наступні родини лише один раз мали маршалів у завершальний період, а саме: у 1704 р. маршалом було обрано Станіслава Рогальського з війська Ружанського; у 1707 р. Юзеф Францішек Іздебський, буський ловчий, і Константи Войцех із Божени Єловицької, стольник новогрудський, міський письменник жидачівський, обраний маршалком також у 1713 р.; у 1712 р. Ян Ігнацій Василевський, ломжинський стольник, староста наревський гербу Рогала, у 1713 р. Ян Сківський, ловчий сяноцької землі гербу Любіч, у 1715 р. Феліціян Долінянський, підскарбій Львівської землі у 1727 р. Кшиштоф Крушельніцький, субстолій с. Жидачув гербу Сас, який також як маршалок львівський піддержавний на сеймику 1738 р., 1729 р. Юзеф Грабєнський, каштелян сяноцький, також маршалок 1733 р., 1742 р. Кароль Радзейовський, гербу Юноша, прапорщик Ковалевський, королівський полковник і Юзеф Ґосцімірський, начальник Нура; у 1748 р. двічі був маршалком м. Кипрян Рокшиц Запольський, чесник львівський, у 1751 р. Антоній Старженський, підскарбій познанський, Ліс; у 1756 і 1758 роках Станіслав Ворцелл, вояк коломийський, підстароста жидачівський і нарешті земський суддя галицький; у 1759 р. Юзеф Маліцький гербу Юноша, саноцький прапороносець; в 1760 році; Шимон Шептицький, господар Львівської землі, у 1761 р Антоній з Країнки Країнський гербу Єліта, білий чешник, у 1764 р. Антоній Хойнацький, єврейський мисливець, і Адам Чешановський; у 1765 р. Богуслав Блонський, каштелян сяноцький; у 1766 р. двічі Юзеф Тарнавецький, мечник сяноцький, потім військовий земельний і староста сяноцький; у 1767 р. Антоній Блажовський, єврейський підстолій, і Гвідо Марцеллі Седліський, який також був обраний маршалком у 1770 р.; у 1771 р. Олександр Мацей Боржецький з Косажева, підстанський коронний, і Самуель Левицький, підсудок перемишльський, граф Рогальський, який також головував на Перемишльському сейміку 20 січня 1772 р.
Поглянувши як на списки депутатів і маршалків, обраних у Вишні, так і на інших сеймиках, як-от у Львові та Перемишлі, протягом двох століть.
XLIX