Олександра ми знаємо з родини Морських Топорів, він був депутатом у 1750-64 рр. як чех, потім прапорщик Перемишля; був маршалком на Вишському сейміку 1746 р.; в 1744 р. на сейміку головував Марцін Стефаа М>)р3кі; у 1764 р. перемишльський каштелян Антоній Морський очолював каптуру в Перемишлі, а в 1772 р. перемишльський підкоморій Олександр Морський — перемишльський сеймик. Одночасно з Морськими маршалками сеймиками бачимо родину Юношів Конопацьких з Полкова, а саме Антонія, підскарбія землі Перемишльської, маршалка сеймикових зборів 1754 і 1758 рр., і Барнабу, маршалка 1762 р.
Цей період завершується двома останніми родинами, які, хоч і працювали в двох протилежних напрямках, однак палко прагнули до ідеалу загального блага. Адам Чарторийський, генерал подільських земель 1756-66, сім разів обирався посланцем до Вішні, також був маршалком на Віслицьких дебатах у 1761, 1764 та 17(17). Пілавіти Потоцьких відомі як посланці цього періоду: 1658 р. Анджей Потоцький, коронний, 1744 р. львівський староста Йоахим, 1760 р. Ігнацій і водночас лежайський староста Юзеф; маршал! також' Російської конфедерації в роках 1767-69 по черзі: Антоній, Юзеф і, нарешті, Ігнацій, староста кам'янський.
XLVIII
І протягом цього періоду, з багатьох джерел, члени з’являться лише один раз, або як депутати, або як маршали. До таких депутатів належали: у 1701 р. Адам Тшебуховський, шафер брацлавський; у 1703 р. Миколай Ґєдзінський, коронний ловчий, і Антоній Єлець, чашник перемишльський, у 1710 р. Адам Ярунтовський, стольник парнавський, підстароста і гродський сяноцький, і Ян Мрозовицький, підстароста львівський і підстароста буський; у 1720 р. перемишльський суддя Антоній Боржецький і львівський ловчий Ян Гумовський; у 1733 р. Юзеф Буковський, саноцький прапороносець; у 1735 р. чашник жидачівський Кшиштоф Крушелуїцький і староста цешинський Ян Харчевський; у 1740 р. Гродзіцький, скарл)ник сяноцький, Кароль Харчевський, стольник короля, Юзеф Гумецький, староста ґаєвецький, Станіслав Гумовський, прапороносець сяноцький, і Пьотр Боройко, підстолі жидачівський; у 1748 р. Wojciech Grabiński; у 1760 р. Станіслав Понятовський, литовський столяр і староста перемишльський, пізніше король; того ж року Юзоф Скжетуський, староста Моґєльніцький, був членом парламенту; в 1761 році Antoni Gorzkowski, podstoli ŻyJuczowski, Maciej Skorupka чашник Drohicki; у 1764 р. Антоній Фелікс Лось, староста вішський, Марцелі Гвідо Сідліський, підсуддя сяноцький, і Юзеф Маліцький, прапороносець сяноцький; нарешті, Юзеф Бобовський, чеський громадянин і міський суддя Сянока, обраний депутатом у 1766 році.