Болгарська кампанія, фланговий марш та епідемії в таборі під Севастополем

На півострові з січня 1811 р. по травень 1814 р. велися битви за Альбуеру, «найбільш відчайдушну і кровопролитну з усієї революційної війни», за Саламанку, Вітторію, Піренеї, Нівель, Ксив, Ортес і Тулузу; і Бадахос, Сьюдад-Родріго та Сан-Себастьян штурмували, окрім багатьох менших зіткнень, ефективною силою в 61 500 чоловік, лише на 1000 були втрачені пораненнями, тоді як були втрачені через хвороби. У Бірмі, знову ж таки, за менш сприятливого клімату, під час першої війни 35 на 1000 було втрачено від ран і 450 з 1000 через хвороби; а в наступному році на 1000 було втрачено в битвах і 300 на 1000 через В індійських кампаніях, у війнах імперії та в російській кампанії проти Туреччини в 1828 р. різниця ще більш помітна. Множити приклади було б малокорисно, але досить легко, оскільки того ж самого вчать майже всі кампанії. У Криму співвідношення втрат від хвороб до втрат від поранень становило, якщо взяти всю війну, Порівняно з «Військовою гігієною» Бодена (Bauden's Hygiene Militaire). Винятком є досвід французів у Єгипті. Там вони втратили 4157 осіб від хвороб і 4758 від поранень та нещасних випадків у 30-тисячній армії за три з половиною роки. і якщо ми візьмемо лише період з жовтня 1854 року по квітень 1855 року, то в середньому на 23 775 осіб ми маємо 9248 втрат від хвороб проти 608 втрат від поранень; якщо ж ми продовжимо цей період і аж до у 1856 році, тоді контраст стає ще більш помітним і нечитабельний у скані