30, 1856, пар д-р Толоян, так. Безсумнівно, першочерговим обов’язком уряду, а також командира, є вжиття всіх можливих заходів обережності, які можуть гарантувати здоров’я та життя армії, якій довірено честь і навіть безпеку держави. За допомогою розумних і освічених засобів хвороба, якщо її не можна повністю вигнати з наших таборів, все ж може бути позбавлена смертоносної сили, якою вона тепер так руйнівно володіє. Навіть рани стали б порівняно нешкідливими, якби всі життєві сили (vis naturce), що володіють повною силою й діяльністю, кинули б свою могутню силу, щоб підтримувати й відновлювати конституцію. У солдата не було б жодного ворога, якого б боялися, але він міг би побачити віч-на-віч того, якого британський солдат ніколи не боїться, і таким чином ефективність нашої армії зросла б у десять разів.
Кожен, хто бачив дві армії в Севастополі; обірвані, виснажені, схожі на примари постаті, що охороняли свої суджені окопи похмурої зими 1854-55 років, тоді як більшість їхніх товаришів лежали в нещасті й болі серед жалюгідних; і знову був свідком британської армії навесні 1856 року; кожен здоровий і бадьорий чоловік буквально «сповнений хтивого життя» і насправді «радіє своєю силою»; той, хто бачив цей великий контраст і розмірковував про те, як недогляд і нехтування були причинами однієї сумної картини, а турбота, скерована знаннями й підкріплена енергією, створила іншу справді славетну картину, той, незалежно від того, керувався він принципами економії, гуманності чи патріотизму, завжди спонукав би свою країну охороняти та зберігати здоров’я армій, які її захищають.
«Збереження солдатів, — каже Бауденс, — яких транспортують із великими труднощами, є першочерговим інтересом нації, яка має віддалену лінію; це також найкраща гарантія певного успіху. Хвороби вбивають більше людей, ніж залізо та порох, і часто їх легко запобігти простими гігієнічними заходами».