»Са самі здійснюючи періодичні вторгнення, щоб заволодіти здобиччю замість данини, яку росіяни відмовлялися платити.
Війна, хвороба князів, як її називає Еразм, тривала з великим спустошенням і часто на користь Кримської Орди, бо одного разу хану вдалося посадити свого сина на престол Казані, іншого — було здобуто Астрахань і взято в облогу Тулу; і в 1571 році Дивлетт Гірей, який палав бажанням помститися за втрату Казані й Астрахані, які • були відвойовані росіянами, виступив на Москву зі 120 000 вершниками, спалив місто і вивіз до Тавриди, а також з великою здобиччю, понад 100 полонених.
Кримські татари були тоді в зеніті своєї могутності — войовнича раса, здатна без жодних зусиль вислати в поле безліч людей у той час, коли їх кількість обох статей і різного віку ледве перевищує 1 000 000. У 1578 році 40 000 їхніх військ були направлені на підкріплення Мустафи-паші, генерала Амурата III. у його війні з Персією; але вони були повністю розбиті силами під проводом Аміра Хамзи в Ширвані.
Серед найбільш видатних експедицій, здійснених Росією проти Криму, були ті, які проводилися під керівництвом князя Галіцина в 1688 році; але лише в 1777 році тривала боротьба між росіянами і татарами була повністю припинена, коли Суваров розігнав війська Дивлетта Гірея, який утік на Кавказ.
Хан Сахим Гірей, уже посаджений на трон Катериною, за винятком Селіма, сина Дивлетта і законного
Селім помер у спробі відновити втрачене панування. Життя його малолітнього сина Калти врятував його утриманець, який заробив дитину, тоді вже на семи роках, до якихось родичів на Кавказ. У 1S03, коли йому було п’ятнадцять років, Кальтж познайомився з двома шотландськими місіонерами в Караясі, панами Бнунплоном і Мітчеллом, але незабаром його одружив бездітний дядько, магометан, який проголосив:
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
АНЕКСІЯ КРИМУ, 153