і рани обличчя, більш чи менш важкі, і одна смерть класифікуються в цій рубриці. Серед ран, що проникають у кісткову структуру обличчя без пошкодження важливих органів, випадків, а з пошкодженням важливих органів — 44 випадки і 3 смерті від інших супутніх причин. Рани обличчя були цікаві головним чином через швидкість, з якою гояться навіть найважчі та найнебезпечніші з них. Надзвичайна васкуляризація обличчя наділяє його життєздатністю, яка відновлює більшість ушкоджень, і хірург часто дивується як з цієї причини, так і через велику деформацію, що виникла у випадках, які були дуже важкими. Легше було б сказати, де і як обличчя не пробивалося кулями, ніж перелічити напрямки, в яких це нечитабельний у скані
Він часто з'являється рано, але припиняється спонтанно. Чоловіки, які отримали важке поранення обличчя, рідко залишають поле без значної втрати крові, а при переломах кісток часто трапляється вторинний крововилив. Глибина, нерівномірність і екстремальний * У дуже цікавій статті, прочитаній в Імператорській академії медицини М. Гутіним у квітні 1857 року, є розповідь про в’язня Інвалідів (де М. Гутін є головним хірургом), у якого гарматним ядром віднесло нижню щелепу в битві при Ваграмі сорок вісім років тому. Він розповідає про зміни, яких частини зазнали з того часу. Здається, що крововилив був дуже сильним у момент поранення, але припинився спонтанно.
Язик звисав перед шиєю і ніколи не втягувався в горло. Це нещасний випадок, якого не було в чотирьох інших випадках, у яких М. Хутіну відомо про подібну травму, спричинену подібною причиною. Пацієнт, про якого згадує М. Хутін, після нещасного випадку носив срібну маску, яка захищає його висунутий язик і прилягає до шиї. За допомогою цієї маски коливання температури не впливають на широку порожнечу, яка існує на дні рота. Найдивовижнішою зміною, яку з часом спричинив у частинах, є те, що верхня щелепа замість того, щоб зберегти форму підкови, стала настільки стиснутою в середині, що набула фігури пісочного годинника.