Blu42 Media

Розділ IV. Становище селян, свавілля державців та судові скарги

сторінка 42/99

68) Ручець — у південній Малоросії жменька — в'язка. 69) Так жили державські піддані; але не краще було й монастирським, а малоросійські монастирі, як відомо, володіли величезними маєтностями. — Ми наведемо тут лише одну розповідь (1730 р.) посполитих села Ушні (Сосницького пов.), щоб показати, які сильні засоби вживали ченці у своїх відносинах із селянами: «ми, козаки села Ушні, цією сказкою в полкову чернігівську канцелярію показуємо, що від свята Петра і Павла минулого 1729 р. по цей час староста ушенський Кипріян та ієромонах, що заступає в Ушні місце священика, Варлаам заборонили нам і всім нашим домашнім ходити до церкви, кажучи, що такий їм наказ є від преосвященного чернігівського Іродіона Жураковського; і коли хто з наших захоче піти до церкви, то в шию вибивають із церкви... і наказано по всіх навколишніх церквах, щоб ніде нікого з нас не пускали до церкви... І тому ми всі з усіма домашніми від того часу ні у великий піст, ні також в інші пости — не говіли і молитви весь цей час нам не давано; і у світле воскресенське свято паски нам не свячено... а заборона та вчинилася за те, що ми за указом ясновельможного п. гетьмана Данила Апостола написані з посполитих у козаки. Та ті ж Кипріян і Варлаам козаків ушинських Тараса Косяченка та ін. (сім чол.) за те, що вони не допускали їм кривдити нас, відлучили також від церкви, і така заборона їм тривала чотири місяці, поки сам преосвященний, будучи в Ушні, не дав їм благословення. А поки дано було останнє, то помер козак Михайло Сінченко, який не сповіданий, ні сакраментований і за звичаєм християнським зі священицьким похороном не хований, але самі козаки в саду схоронили, якого гріб і досі не печатаний...» 69) Цікаві також розповіді посполитих містечка Комишні, що належала «на ранг» гадяцьких полковників; комишани, як видно, займалися переважно торговими промислами, а гадяцький полковник Михайло Милорадович, за своїм походженням — сербський купець, ведучи сам значну торгівлю, став включати комишанам до числа їхніх повинностей і комерційні свої обороти.