Розділ III. Еволюція повинностей: від послушенства до панщини

«Року 1703, місяця червня 2 дня. Ми, жителі села Смичина — Петро Кавуренко, Лаврін Сизик, Мартин Сліпченко, Андрій і Євтух Переломенки, Андрій Воробійка і Павло Коваль, чинимо відомо цим нашим писанням тепер і в потомні часи, що ми зі своєї легковажності через літ чотири, супроти панові своєму п. Петру Булавці, писареві полку чернігівського, поступали, не віддаючи йому жодної повинності тяглої; то тепер від того свого свавілля і впертості віддалившись, обіцяємо статечно і вірно колишній посполитій тяглості віддаватися, таким способом: я, Петро Кавур з братами своїми, повинен єстем рік кождий — вистачати золотих сорок; я, Лаврін Сизик — 20 золотих; я, Мартин Сліпченко — 10 талярів; я, Андрій Переломенко з братом — 10 талярів; я, Андрій Воробійка — 10 талярів, я, Павло Коваль — 10 талярів, кожного року, половину одну на Покрову Пресвятої Богородиці, а половину між святами Різдва Господнього, вистачати должні єстесми державцю своєму вищереченому готовою сумою монети доброї. А то для того, що від підвод відбування і до жодних робітизн уже не має нас притягати сам державець... 50) Свідчення ямпільських старожилів на поч. XVIII ст., за час, коли Ямпіль належав Самойловичу і Мазепі, Арх.»

Малор. кол., кн. 4084. [не має] державець наш, як і його прикажчики, потягати; однак же те докладаємо, що на кожен рік під час косовиці, повинні ми тиждень один йому, п. державцю своєму, косити і під час жнив з поля збіжжя зібрати тиждень один; восени тиждень із своєї спроможності, нашим товаром і працею його поле орати. Але вже більше до жодних повинностей тяглих і посполитих, ані до робіт поєдинкових, не належатимемо. Від годування сердюків і від виправи їх до походу військового, за указом ясновельможного його милості п. гетьмана, не відмовні будемо, але повинні в усьому контент давати.

Тут же докладаємо й те, що повинні ми всі шість чоловік на потребу його панську, куди нам розкаже, бути готовими й відбувати службу своїми конями та працею, на що даємо цей наш облік. А якщо б ми мали над цей облік надалі упорно поступати, тоді записуємо всі свої худоби і набутки вічними і невідкличними часами пану державцю своєму п. Петру Булавцю, писарю полковому чернігівському, а здоров'я наше в руках його, пана нашого: вільно куди хоче обернути, якщо йому не будемо повинні.

Писаний у Чернфгов$. А для того, щоб в наступний час твердості, бо не вмфити листи, підписуємо рука + Павель Юркевич писар майстратовий»

9. Размьр5 повинностей у маєтностях Фрідрикевича, в началь XVIII ст. 5).

Посполиті села Хрипківки платили 2005 року:

Грошова осінь. золотих...