Дійсно, якщо ми роземотримо особливості історії поземельної власності в Малоросії, починаючи з Хмельницького, то ці р представляться нам ще ясніше.
Коли поляки були вигнані з Малоросії, право на землю перейшло від них, як ми бачили, до «війська».
Але васелеше Малоросеш у той час було так незначно, що безліч земель знаходилося «впусту».
32) Івлі слободи сідали на таких порожніх землях і ніхто з тих, за ким останні вважалися, не сперечався проти цього, тому що в землі браку не було.
Ось, напр., розповідь жителів села Порохні (Новгородсів. пов.) 1705 р. — «люди старожитні, що до Хмельниччини в селі Порохні мешкали, визнавали під сумлінням так: коли, мовлять, ще лядська держава тут була, а саме якогось Пісочинського, в той час ґрунтам порохонським від ґрунтів села Зноби межа була проточок Красичин, і по той проточок ґрунти зливалися порохонські, до того часу, поки Чернацька слобода у володіння кафедри чернігівської не дісталася. А як скоро Чернацька слобода подана кафедрі в підданство, в той же час ґрунти наші порохонські по проточок Красичин від селян наших відібрано і привернуто їх до слободи Чернацької; і вже під сорок літ жителі слободи Чернацької тими ґрунтами, у порохонців відібраними, володіють; і наші, мовлять, селяни порохонці про ті свої ґрунти ні в той час не впоминалися, ані тепер у них не втручаються; бо ті порохонські відібрані ґрунти до слободи Чернацької гулящими були, а не вживаними; тільки з порохонськими зливалися, по межі старовинній, за лядської держави вчиненій». Арх. Черніг. Казен. Палат. Докум. Борисоглібськ. монаст., № 64. Ось на цій-то вільній землі і став розселятися народ, вже не утискований польськими панами, намагаючись вибирати угіддя привільні й зручні. Крім того, з половини XVII ст. жителі правого берега Дніпра стали безперервно переходити в лівобережну Малоросію, позбавляючись від польських утисків; цим переселенцям надавалося теж повне право займати під свої осідлості вільні місця, оскільки останніх було багато і заселення ці нікого не утискали 33). Звідси первісна поземельна власність у Малоросії виникла на праві вільного займу земель (займанщини).
Кожен вільний був займати порожні землі, і якщо при цьому не виникало суперечок від сусідів, то володіння такою землею тим самим ставало міцним 34). За затверджен- 33) Зі звільненням Малоросії від поляків населення її стало збільшуватися щорічними переходами сюди жителів правого берега Дніпра, Задніпровської України і верхнього Подніпров'я, тобто справжньої Білорусії. Про ці переходи постійно знаходимо відомості в розповідях старожилів кін. XVII і поч. XVIII ст., коли вони при слідствах розказували своє походження.