З вигнанням поляків, у Малоросії не стало великих поземельних власників — польських панів, а разом з ними не стало і привілейованого стану; залишилося одне поспільство, народ. Земля, що належала перед тим польським панам, тепер відомий момент — залишалася у фактичному владному тбх, хто її обробляв. Але таке становище тривало не довго: право на землю пред'явила визволителі, яким вона мала належати по праву відвоювання. І хоча в визволенні Малоросії від поляків брали участь увесь народ, але справжніми визволителями «козаки» визнали виключно себе; козакам'я ж вважалася лише та частина породи, яка становила Хмельницького полки, тобто одні лише воїни.
Козаки ці, в інтересах особистих і підтримувані своєю старшиною, почали виділятися з народу, поспольства, і незабаром об'єдналися в особливий стан, який для більшої відмінності від поспольства почав пов'язувати своє походження із Запорожжям і прийняв назву товариства Війська Запорозького. 1) За поляків, у Малоросії лівого берега Дніпра — «козаки» були тільки воїнами, що набиралися з поспольства, селян. У 1658 р. путивльський воєвода Плещеєв доносив Царю, що «вчинено де їх черкас реєстрових (тобто записаних у реєстр), за королівським розказанням, шість тисяч, а решті було вказано (жити) в містах, де хто схоче, під панами». Приписуючи собі всю заслугу у звільненні батьківщини, товариство, після вигнання польських панів, визнало відвойовану землю власністю «війська». З цього часу земля стає військовою, і всі колишні поземельні акти польського володіння знищені були козацькою шаблею, за висловом того часу *), нагалом».
Акти Зах. і Півд. Росії, III, 5. Під «містами» тут мається на увазі північна Малоросія лівого берега Дніпра, що так називалася «лівобережна Україна», а черкасами звалося тоді все її населення.
Таким чином, за поляків, у Малоросі! і було два стани:
1) шляхта, дворянство, що складалося переважно з польських панів (які нахлинули на лівий берег Дніпра на початку XVII століття), а частиною, дуже незначною, з місцевої аристократії, що утворилася в той час, коли північна Малоросія належала Росії (1500 — 1658); 2) поспольство — міщани і селяни.
З вигнанням поляків, шляхту замінили — козаки, товариство, що утворилося переважно з того ж поспольства, яке взяло на себе військову службу; крім того, до кола товариства увійшли залишки колишньої шляхти, яка не встигла або не захотіла залишити Малоросію під час війни Хмельницького.