«У минулих роках село наше Алтинівка належало до батуринської ратуші, а потім наше село оприділено 53) Арх. Малор. кол., спр. 415. Лобки — стародуб. пов. Прохання це подано було в щойно засновану тоді Малоросійську колегію і на ньому зроблено таку постанову: «судом наказано, аби п. Дзевульський надалі гамувався (утримувався) у своїй запальності до підданих, які навзаєм не важилися б йому і його слугам супротивними досаждати словами. А послушенство в роботизні два дні б у тиждень відбували. Семен Чуйкевич». до двору гетьманського в Подолів, за покійного гетьмана Скоропадського. По руїні шведській і невідомо чого заради, наше село віддано в підданство пані Дяківській; і ми в усьому послушенство віддаємо, як у роботизні під час косовиці, і греблі вгачуємо, і жнива відбуваємо, від чого прийшли в немалу вбогість. А як ми п. Дяківській у підданстві зосталися, то було в нашому селі заможних людей 50 чоловік; і в ті пори бувало п. Дяківська на нас накидає кухвами горілку всилу, від чого в злидні прийшли і порозходилися по сторонах; а нині в нашому селі зостається нищих 20 чоловік. А цього 1727 року від Воскресіння Христового по це число (листопад) зоставалися на роботизні 18 тижнів, за яку роботизну Ярема Ігнатенко мовив слово на пані Дяківську, і те пані дочувшися, присилала свого сина з людьми і хоче Ярему Ігнатенка, зловивши, до смерті прибити киями...» 4).
6. Перелік повинностей посполитих м. Шаповадівки, на початку ХІШ ст.
За ревізькою книгою 1736 р. у Шаповалівці (борзенського повіту) посполитих налічувалося 78 домогосподарів; з них багатоземельних 65; малоземельних — 27; городників — 8 і безземельних — 38 53). У 1727 р. представлено було гетьману: «відання від шаповалівських мужиків — скільки за колишніх гетьманів, як і за покійного Скоропадського, видавали, за виданою уставою з військової генеральної канцелярії, з підписом 34) Арх. Малор. кол.,
58) Ревізи книги 1756 р. в арх. Чернігів. Губ. Нравл.
руки гетьманської, будучим власникам Анненку і іншим, перш за нього, Анненка, і по ньому володіючим Шаповалівкою, такової повинності». Анненку на рік видавали всякої пашні і живностей, за указом гетьманським:
1. Кіта батуринської мері. 18 осмачок.
9. Ячменю оба 952 ч. Пшона (півчварта) о 6 усе в а о 8. Проса о о 205 золот. Сіна кошували на степу скирт 30 і те сіно перевозили в Батурин і в Глухів, уже володільцям Вестову і Гагаріну.
А більше всяких працьовитих йому Анненку і іншим владам працювала і поля орали.
Проти колишньої видачі, знехтувавши м. комендантом видану статуту військової енералвою канцелярії, сам за своєю хотінню, від того часу, як заволодів Шаповаловкою, вставивши дачу і стягувати на рік саме: