73) Арх. Малорос. Кол., 2 і ША аа и во. Для цілковитого з'ясування доль малоросійського селянства, потрібно розповісти докладно — як усе це робилося. Найкращий вихід для селянина, який бажав позбутися насильств державця, полягав у переході в козацький стан; з підневільного він у такому випадку ставав вільним, не втрачаючи свого поземельного майна. Але досягнення цієї мети — козацтва — було нелегким. До першої ревізії в Малоросії, проведеної за розпорядженням Петра В. у 1723 р., у полках завжди були поіменні списки полчан, так звані компути, початок яких відноситься до кінця XVII ст. 74) Компути перевірялися ледве не щороку; 75) при таких перевірках селянинові неважко було потрапити в компут, якщо він мав достатньо коштів, щоб підкупити тих, хто перевіряв полковий компут, і якщо його державець не користувався впливом, щоб з успіхом тому перешкодити. Вже у сказці коровинських жителів ми бачили приклади, як «син мужичий»
Білокобила вписався в компут, заплативши державському старості Магерівському, а «син мужичий» Щербина, після полтавської баталії, упросився в козацтво. Що ці приклади не були рідкісними, бачимо з багатьох «Справ» про так званих нововписаних козаків. Вписуватися в козаки дуже допоміг указ Петра В. 1723 р. про ревізію, яка мала на увазі, між іншим, повернути козацтво тим, які силою і неправдами впливових державців поверстані були в посполиті.
На основаші цього 'указу, авилося багато з посполитих, 74) Див. наведену вище казку мешканців села Коровинець; Юхта каже, що за Хмельницького не було компутів.
75) У справах кін. XVIII ст. про селян, які відшукували своє козацтво, згадуються компути 1703, 1104, 4715, 1794 рр. Було багато охочих доводити своє козацьке походження, а з грошима, як побачимо, неважко було домогтися козацтва. Наступного року після ревізії, у 1724 р., один із державців, п. Булавка, писав у генеральну канцелярію: піддані мої, жителі села Смачина і деревні
Кобилянки, здавна батькові моєму пожалувані, до цих часів у тяглості мужицькій перебували і до всякого посполитого діла були слухняні; а коли в 1728 р. пани Рубець і Борозна, послані за імператорським указом у полк чернігівський для ревізії посполитих і козацького стану людей всього полку, деяких із підданих, за свідченням людським, у козачий компут прийняли, а інших, які не довели свого козацтва, залишили в тяглості і записали в мужицькі реєстри; відтоді — останні самовільно тиснуться в козацтво, «а взявши пред себе великую упорчивость, жадного подданнического не хотять отдавати послушенства...» 78) І дійсно з цього часу ми зустрічаємо дуже багато прикладів переходу посполитих у козацтво, за допомогою підкупленої адміністрації.